Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 607/15316/15-а
Провадження № 51 - 7042 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Марчука О.П., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Тімчинської І.О.,
прокурора Ємця І.І.,
засудженого ОСОБА_1,
його захисника адвоката Свистовича Р.С.,
розглянув в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014210010003308 від 22 грудня 2014 року щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Козів Тернопільської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 296 ч. 2, ст. 146 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 23 травня 2018 року щодо нього.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2017 року ОСОБА_1 засуджено:
- за ст. 296 ч. 2 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки;
- за ст. 146 ч. 2 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 100 000 гривень в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6-84/15 від 01 квітня 2015 року в розмірі 736,56 грн.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
22 грудня 2014 року о 11 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи разом із невстановленими слідством особами, в кабінеті виконуючого обов`язки начальника управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Тернопільській області, що по вул. Шпитальній, 7 в м. Тернополі, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилась у застосуванні фізичного насильства, разом із невстановленими слідством особами підійшли до ОСОБА_2 та умисно схопили його за руки, завели їх за спину та, утримуючи в такому положенні, завдаючи ОСОБА_2 фізичний біль, виштовхали останнього із приміщення адміністративної будівлі на вулицю. В подальшому ОСОБА_1 разом із невстановленими слідством особами, перебуваючи на вулиці, поблизу входу в адміністративну будівлю, що по вул. Шпитальній, 7 в м. Тернополі, утримуючи ОСОБА_2 за обидві руки, підняли його над поверхнею землі та, застосовуючи фізичну силу, помістили ОСОБА_2 в металевий контейнер для відходів. В момент перебування ОСОБА_2 в металевому контейнері для відходів, невстановлена слідством особа, підійшовши ззаду до ОСОБА_2, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилась у пошкодженні майна, безпричинно вилила на його голову речовину зеленого кольору, пошкодивши його одяг, чим спричинила ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 1 519, 80 грн. В подальшому ОСОБА_1 разом із невстановленими слідством особами під час перебування ОСОБА_2 в середині металевого контейнера для відходів, шарпали його за одяг та руки, чим спричиняли останньому фізичний біль, після чого, закривши кришку металевого контейнера для відходів, кулаками рук та ногами наносили удари по його поверхні, чим здійснювали на ОСОБА_2 психологічний тиск та, застосовуючи фізичну силу, провезли контейнер декілька метрів по дорозі вздовж адміністративної будівлі. Своїми умисними діями, які виразилися у застосуванні фізичного насильства ОСОБА_1 разом із невстановленими слідством особами спричинили ОСОБА_2 тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень. Крім цього, внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 та невстановлених слідством осіб було грубо порушено громадський порядок, а саме тимчасово припинено нормальну діяльність управління державної архітектурно-будівельної інспекції Тернопільській області, а також заподіяно шкоду особистим інтересам потерпілого ОСОБА_2 ., наданих йому Конституцією України правом на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканність, та спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_2 на загальну суму 1 519, 80 грн.
За цих же обставин 22 грудня 2014 року о 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 разом із невстановленими слідством особами, вчинили відносно ОСОБА_2 злочин, передбачений ст. 146 ч. 2 КК України, а саме протиправно перешкодили ОСОБА_2 вибирати за своєю волею місце перебування, з метою незаконного позбавлення його волі, утримували його в місці (контейнер для сміття), де він знаходитись не бажав та не мав змоги вільно його залишити, а також утримували його у вказаному місці, яке не придатне для перебування у ньому людини, чим заподіювали йому фізичних страждань.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 23 травня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 за його апеляційною скаргою залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок та ухвалу щодо нього, застосувати до нього положення ст. 75 КК України, звільнивши від відбування призначеного йому покарання з випробуванням. Вважає, що судами обох інстанцій не дано належної оцінки даним про його особу та як наслідок призначене йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки не відповідає тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та його особі внаслідок суворості.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу засудженого та просили її задовольнити.
В судовому засіданні прокурор вважав касаційну скаргу необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.