Постанова
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 443/1578/15-ц
провадження № 61-42313св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - міський відділ реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 11 січня 2018 року у складі судді Ціпивко І. І. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 10 липня 2018 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Копняк С. М., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, понесених додаткових витрат на лікування дитини та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем та у них народилася донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка повністю перебуває на її утриманні. Одразу після народження дитина у важкому стані потрапила до реанімації, а пізніше у відділення патології новонароджених Львівської міської дитячої лікарні. У той час вона жодної підтримки від чоловіка не відчувала, він у лікарні її не навідував, відмовився від дитини, чим завдав їй душевних страждань.
Уточнивши позовні вимоги, просила суд стягнути із ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття та аліменти на її утримання в розмірі ј частини усіх видів його доходу, до досягнення дитиною трьох років, а також додаткові витрати на лікування дитини в розмірі 12 285,75 грн, судові витрати у справі та витрати на проїзд до місця проведення експертизи та харчування у розмірі 2 224,00 грн.
У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про виключення відомостей про його батьківство з актового запису від 18 серпня 2015 року № 2925 у міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції.
Зустрічний позов мотивований тим, що він не є біологічним батьком цієї дитини, а тому оспорює своє батьківство.
Посилався на те, що не проживав разом з ОСОБА_4 з 2014 року, з часу, коли дружина повідомила про вагітність, більше її не бачив. Зазначав, що для доведення факту батьківства погоджувався провести судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 11 січня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 вересня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу, починаючи з 16 вересня 2015 року і до досягнення дитиною трьох років.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесені нею додаткові витрати на лікування дитини ОСОБА_6 в сумі 12 285,75 грн.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесені нею витрати на проїзд до місця проведення експертизи та харчування у розмірі 2 224,00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Витрати, понесені ОСОБА_3 на оплату судового збору віднесено на його рахунок.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач ОСОБА_3 та його представник жодним чином не довели неможливості батька дитини сплачувати аліменти на її утримання та утримання дружини. Стягуючи додаткові витрати, суд виходив з того, що позивач за первісним позовом понесла додаткові витрати на лікування дитини, а стягуючи відшкодування моральної шкоди - з того, що при народженні хворої дитини, відповідач за первісним позов не тільки залишив її одну у боротьбі за життя дитини (не цікавився ані здоров`ям дитини, ані здоров`ям матері після пологів, не допомагав із ліками та засобами першої необхідності після народження дитини), розповсюджував інформацію про те, що це не його дитина, чим завдав останній сильних душевних та психічних страждань. Врахувавши вимоги розумності і справедливості, глибину душевних страждань, суд стягнув моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.
Оскільки висновком експерта молекулярно-генетичного дослідження встановлено вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_3 не менш ніж 99,99 %, тобто біологічне батьківство фактично доведено, тому у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 10 липня 2018 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.
Виключено з мотивувальної частини рішення посилання суду на статтю 126 СК України. У решті рішення залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, щосуд першої інстанції обґрунтовано виходив з матеріального стану, як платника аліментів та врахував стан здоров`я дитини, потреби на її утримання, матеріальне становище позивача. Доказів, які об`єктивно виключають його можливість надавати допомогу малолітній дитині у відповідному розмірі та дружині в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, що не перевищує, встановлений законом граничний розмір стягнень із його доходу, відповідач не подав. Лікування дитини (необхідність такого та обов`язок батьків з цього приводу) розглядається, як підстава для стягнення додаткових витрат на дитину в розумінні статті 185 СК України, оскільки викликані особливими обставинами (хворобою), тому такі витрати підлягають стягненню. Відповідно до статті 164 СК України не забирання дитини з пологового будинку є підставою для позбавлення батьківських прав, а розповсюдження негативної інформації, яка, на думку позивача, порушує її право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації є підставою для звернення до суду з відповідним позовом, тому зазначені обставини не можуть бути підставою для відшкодування моральної шкоди в контексті спірних правовідносин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі ј частини усіх видів доходу, у решті позову відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що з ОСОБА_3 за рішенням суду стягуються аліменти на утримання матері, яка перебуває на його утриманні; відповідач є інвалідом третьої групи, має додаткові витрати на дитину від іншого шлюбу, яка навчається та потребує допомоги.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 18 серпня 2017 року (справа № 455/1339/16-ц) шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який був зареєстрований 18 травня 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Жидачівського районного управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 22, розірвано (т. 2 а. с. 18-20).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_6, її батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 12).
19 квітня 2018 року ОСОБА_4 змінила прізвище та після державної реєстрації зміни імені прізвище позивача " ОСОБА_4 " (т. 2 а. с. 71).
З метою об`єктивного розгляду справи, на виконання вимог статей 10, 214 ЦПК України 2004 року суд, за добровільної згоди відповідача ОСОБА_3 призначив проведення судово-генетичної експертизи для підтвердження батьківства, проведення якої доручено Київському міському клінічному бюро судово-генетичної експертизи, думку з приводу цього висловлювали, як відповідач так і його представник (т. 1 а. с. 76-80).
Згідно з висновком експерта від 12 лютого 2016 року № 402, молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_6 складає величину не менш ніж 99,99 %. Таким чином, біологічне батьківство ОСОБА_3 відносно ОСОБА_6 практично доведено (т. 1 а. с. 99-102).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.