ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2019 року
Київ
справа №826/5780/15
адміністративне провадження №К/9901/24705/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, Івано-Франкіської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2017, прийняту у складі колегії суддів: Аблова Є.В. (головуючий), Літвінової А.В., Мазур А.С., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2018, постановлену у складі колегії суддів: Парінової А.Б. (головуючий), Беспалова О.О., Губської О.А.
І. Обставини справи
1. У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства доходів і зборів України, Івано-Франкіської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.06.2015 зупинено провадження у справі до розгляду і прийняття рішення Конституційним судом України у конституційному провадженні щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, шостої статті 1, частини першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п`ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади".
3. Позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у цій справі.
4. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2017 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі за його позовом до Міністерства доходів і зборів України, Івано-Франкіської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
5. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення провадження у справі, оскільки обставина, яка була підставою для зупинення провадження у цій справі, не відпала, а тому позивач передчасно подав клопотання про поновлення провадження у справі.
6. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2017 з тих підстав, що ухвала про відмову в поновленні провадження у справі не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
IІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Іонел В.І. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та постановити ухвалу про поновлення провадження у справі.
8. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на перевищення розумних строків розгляду його справи та вважає, що на дату подання клопотання про поновлення провадження у справі відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження.
9. У відзиві на касаційну скаргу відповідачі Міністерство доходів і зборів України та Івано-Франкіська митниця Міндоходів просять у задоволенні касаційної скарги відмовити.
10. Вказують, що перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження у справі, а отже передбачений статтею 193 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) двомісячний строк почне обчислюватись з моменту поновлення провадження у справі ОСОБА_1, тому розумні строки розгляду справи не порушені.
11. Крім того, звертають увагу, що провадження у цій справі зупинено до набрання рішення Конституційного суду України законної сили, а тому перехід до закритої частини пленарних засідань не може свідчити, що відпали підстави для зупинення провадження у справі.
ІІІ. Нормативне врегулювання
12. Відповідно до положень статті 294 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
13. Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
14. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
15. Тобто, окремо оскаржені в апеляційному порядку можуть бути виключно ухвали, можливість оскарження яких прямо передбачена в процесуальному законі.
16. Перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, встановлений статтею 294 КАС України.
17. Відповідно до цієї статті окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:
1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.