ПОСТАНОВА
Іменем України
10 червня 2019 року
м. Київ
справа №132/271/17
адміністративне провадження №К/9901/21304/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 132/271/17
за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області (далі - управління ПФУ) про визнання неправомірним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Сушка О.О., суддів Залімського І.Г., Смілянця Е.С., -
ВСТАНОВИВ:
31 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною та протиправною відмову управління ПФУ щодо призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, працював в зоні відчуження з 24 липня по 14 серпня 1986 року у складі військової частини 43187, тому відповідно до статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII) він має право на зменшення пенсійного віку, оскільки працював у зоні відчуження не менше 5 календарних днів. А дії управління ПФУ щодо відмови йому в призначенні пенсії, відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, є протиправними і прямо порушують його права, гарантовані Конституцією та законами України, права та гарантії на соціальний захист.
Калинівський районний суд Вінницької області постановою від 13 березня 2017 року частково задовольнив позовні вимоги:
- визнав незаконною та протиправною відмову управління ПФУ щодо призначення ОСОБА_1 пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років;
- зобов`язав управління ПФУ призначити пенсію ОСОБА_1 із зменшенням пенсійного віку відповідно на 10 років з 31 липня 2016 року.
Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_1 в період з 24 липня по 14 серпня 1986 року, в складі військової частини 43187, виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, серії НОМЕР_1 виданим 29 липня 1993 року, перереєстрованим 17 червня 1997 року; військовим квитком серії НОМЕР_2 (стор. 23) в якому вказано період зборів на Чорнобильській АЕС та дозу опромінення 7,55 бєр; архівною довідкою управління хімічних військ Прикарпатського військового округу № 24/3537 від 17 грудня 1992 року, тому позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно положень статті 55 Закону вищезазначеної норми Закону № 796-XII із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 07 червня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт перебування позивача на території Чорнобильського району (30-кілометрова зона) з метою ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 24 червня по 14 липня 1986 року не підтверджується наданими доказами та позивач не має права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, у зв`язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують роботу в зоні відчуження строком не менше 5 календарних днів у період з 01 липня по 31 грудня 1986 року.
23 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року, а постанову Калинівського районного суду ввід 13 березня 2017 року - залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що у разі неможливості подання довідки за формою № 122 для призначення пенсії можуть надаватись надаються довідки архівної установи або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 червня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Верховний Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, оскільки з 24 червня 1986 року по 14 липня 1986 року в складі військової частини 43187 виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження, що підтверджується архівною довідкою управління хімічних військ Прикарпатського військового округу № 24/3537 від 17 грудня 1992 року ( а.с. 10).
02 липня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ на пільгових умовах, із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Листом від 04 липня 2016 року № 429/06-44/02 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії, посилаючись на відсутність документів, які дають йому право на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Також суди встановили, що ОСОБА_1 має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, серії НОМЕР_1 видане 29 липня 1993 року, перереєстроване 17 червня 1997 року.
Відповідно до 23-ї сторінки військового квитка серії НК № 5716100 "особливі відмітки", вказано, що спец. збори на Чорнобильській АЕС з 24 липня по 14 серпня 1986 року та дозу опромінення 7,55 бєр (а.с 8).
Відповідно до архівної довідки, виданої управлінням хімічних військ Прикарпатського військового округу № 24/3537 від 17 грудня 1992 року про те, що в період з 24 липня по 14 серпня 1986 року, в складі військової частини 43187, позивач виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження (а.с. 10).
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було зроблено запити до Галузевого державного архіву Міністерства Оборони України, про підтвердження періоду служби у 1986 році та до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про проведення зустрічної перевірки первинних документів військової частини за 1986 рік.
Актом зустрічної перевірки, що надійшов до відповідача 10.08.2016 року з`ясовано, що згідно наказів по в/ч 54711 позивач перебував у черговій відпустці з 15 липня 1986 року по 04 серпня 1986 року та направлявся у відрядження у м. Бердичів з 05 серпня 1986 року по 03 вересня 1986 року та з 08 серпня 1986 року по 07 жовтня 1986 року (а.с. 25). Іншої інформації стосовно відряджень на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС у наказах в/ч 54711 немає.
У відповіді з Галузевого державного архіву Міністерства Оборони України, яка надійшла до відповідача 22 серпня 2016 року зазначено, що підтвердити участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивача немає можливості, так як в наказах, в книгах алфавітного обліку та в журналах обліку доз випромінювання в/ч 43187 за 1986 рік позивач не значиться (а.с. 24). Крім того, у довідці зазначено, що фінансові документи військової частини на збереження до архіву не надходили.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).