ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
11 червня 2019 року
справа №826/21720/15
адміністративне провадження №К/9901/39834/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на окрему ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у складі колегії суддів Грибана І.О., Беспалова О.О., Парінова А.Б.
у справі № 826/21720/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Груп Консалтинг"
до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В :
7 вересня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ Груп Консалтинг" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, з мотивів його протиправності.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення податкового органу від 24 квітня 2015 року № 162/26-56-15-01-15 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства. При прийнятті рішення суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність у податкового органу правових підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства.
26 січня 2017 року Київським апеляційним адміністративним судом винесено окрему ухвалу, якою встановлено що відповідач в період з набрання законної сили судовим рішенням в справі № 2а-5903/12/2670, а саме з 27 березня 2013 року по 27 лютого 2015 року злісно ухилявся від виконання судового рішення, внаслідок чого виникли спірні правовідносини, що є предметом розгляду в даній справі. Суд апеляційної інстанції ухвалив з метою усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону з боку Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС в м. Києві довести про наведені факти до відома Державної фіскальної служби України та Генеральної прокуратури України. Про вжиті заходи повідомити Київський апеляційний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
У лютому 2017 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати окрему ухвалу цього суду.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.