ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
11 червня 2019 року
справа №826/5939/16
адміністративне провадження №К/9901/41897/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року у складі суддів Огурцова О.П., Арсірія Р.О., Кузьменка В.А.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у складі суддів Земляної Г.В., Лічевецького І.О., Сорочко Є.О.
у справі № 826/5939/16
за позовом Приватного підприємства "Шлях-Контракт"
до Державної фіскальної служби України
третя особа - Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2016 року Приватне підприємство "Шлях-Контракт" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач у справі) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення автоматичного збільшення значення суми податку та зобов`язати відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку, на яку Підприємство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладених на суму податку 6592575,63 грн, яка була сформована позивачем на підставі додаткових митних декларацій, складених з 01 липня 2015 року по 20 липня 2015 року та задекларована у податковій декларації за липень 2015 року.
29 травня 2017 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, позов задоволено в повному обсязі, визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та зобов`язано відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладених на суму податку 6592575,63 грн, яка сформована Підприємством на підставі додаткових митних декларацій, складених з 01 липня 2015 року по 20 липня 2015 року та задекларована у податковій декларації за липень 2015 року.
У вересні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, пункту 34 Прикінцевих положень Податкового кодексу України та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
25 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 826/5939/16 витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва.
10 січня 2018 року справа №826/5939/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
20 березня 2018 року матеріали касаційної скарги № К/9901/41897/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
У лютому 2015 року між позивачем та Компанією "SCAOXING ZEIJING FABRIC CO" LTD укладено контракт № SHC-030215 від 03 лютого 2015 року, відповідно до якого у червні 2015 року Підприємством здійснено ввезення на митну територію України товару за тимчасовими митними деклараціями від 05 червня 2015 року № 255381тн, від 05 червня 2015 року№255382тн, від 06 червня 2015 року № 255385тн, від 08 червня 2015 року № 255455тн, від 10 червня 2015 року № 255537тн, від 10 червня 2015 року № 255538ТН, від 13 червня 2015 року № 248167ТН, від 13 червня 2015 року № 248168тн, від 18 червня 2015 року №255822ТН, від 19 червня 2015 року № 255860ТН, від 19 червня 2015 року № 255861ТН, від 20 червня 2015 року № 294021ТН, від 20 червня 2015 року № 294022ТН, від 20 червня 2015 року № 294023ТН, від 22 червня 2015 року № 255966ТН, від 23 червня 2016 року № 255997Тн, від 24 червня 2015 року № 256035ТН, від 24 червня 2015 року № 256034ТН, від 25 червня 2015 року № 078908ТН, від 25 червня 2015 року № 078909ТН, від 25 червня 2015 року № 078910ТН, від 25 червня 2015 року № 256073Тн, від 25 червня 2015 року № 256075Тн, від 26 червня 2015 року № 256099ТН, від 26 червня 2015 року № 256119ТН, від 26 червня 2015 року № 256101Тн, від 27 червня 2015 року № 256130Тн.
Згідно з платіжними дорученнями від 19 травня 2015 року № 156, від 19 травня 2015 року № 157, від 22 травня 2015 року № 162, від 22 травня 2015 року № 164, від 22 травня 2015 року № 160, від 22 травня 2015 року № 161, від 22 травня 2015 року № 163, від 22 травня 2015 року №159, від 27 травня 2015 року № 165, від 05 червня 2015 року № 171, від 05 червня 2015 року № 172, від 05 червня 2015 року № 167, від 05 червня 2015 року № 168, від 05 червня 2015 року № 169, від 05 червня 2015 року № 170, від 10 червня 2015 року № 1, від 10 червня 2015 року №4, від 10 червня 2015 року № 2, від 10 червня 2015 року № 3, від 12 червня 2015 року № 6, від 12 червня 2015 року № 8, від 12 червня 2015 року № 10, від 15 червня 2015 року № 11, від 15 червня 2015 року № 12, від 18 червня 2015 року № 14, від 19 червня 2015 року № 16, від 19 червня 2015 року №15, від 22 червня 2015 року № 17, від 23 червня 2015 року № 20, від 25 червня 2015 року № 17, від 25 червня 2015 року № 18, від 25 червня 2015 року № 20, від 25 червня 2016 року № 21, від 25 червня 2015 року № 22, від 25 червня 2015 року № 23 та від 25 червня 2015 року №19 позивачем сплачено митні платежі з податку на додану вартість за вказаними тимчасовими деклараціями на загальну суму 6616350,08 грн.
На виконання вимог частини першої статті 261 Митного кодексу України позивачем та Компанією "SCAOXING ZEIJING FABRIC CO" оформлено додаткові митні декларації: від 01 липня 2015 року № 256284ДТ, від 03 липня 2015 року № 256371ДТ, від 20 липня 2015 року № 257012ДТ, від 01 липня 2015 року №256299ДТ, від 03 липня 2015 року № 256382ДТ, від 20 липня 2015 року № 257017ДТ, від 20 липня 2015 року № 218991ДТ, від 06 липня 2015 року № 218092ДТ, від 20 липня 2015 року № 256996ДТ, від 08 липня 2015 року № 256561ДТ, від 07 липня 2015 року №256448ДТ, від 20 липня 2015 року № 280280ДТ, від 20 липня 2015 року № 280278ДТ, від 20 липня 2015 року № 280279ДТ, від 20 липня 2015 року № 256995ДТ, від 20 липня 2015 року № 256863ДТ, від 20 липня 2015 року № 257015ДТ, від 06 липня 2015 року №256405ДТ, від 20 липня 2015 року № 079744ДТ, від 20 липня 2015 року № 79741ДТ, від 20 липня 2015 року № 079743ДТ, від 20 липня 2015 року № 257009ДТ, від 21 липня 2015 року № 257039ДТ, від 20 липня 2015 року № 257013ДТ, від 20 липня 2015 року №257011ДТ, від 20 липня 2015 року № 256864ДТ, від 20 липня 2015 року №257018ДТ.
31 липня 2015 року підприємством подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року, в якій в підпункті 12.1.1 рядку 12.1 "обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам за основною ставкою" в колонці Б "сума податку на додану вартість" задекларовано значення "6598328".
Відповідно до витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість від 26 жовтня 2015 року №26301666 щодо позивача, сума податку на яку платник податку має право задекларувати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених складає 2881479,67 грн.
Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві з листом від 03 листопада 2015 року №03/11 щодо приведення у відповідність до поданої декларації за липень 2015 року з податку на додану вартість рахунку підприємства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
12 грудня 2015 року податковий орган листом №15167/10/26-56-11-01-23 повідомив позивачу про те, що відповідно до змін внесених до Податкового кодексу України Законом №643 до формування реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не включаються показники митних декларацій складених до 1 липня 2015 року.
Перевіривши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги Суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для їх скасування, виходячи з наступного.
З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII, яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України з 1 січня до 1 липня 2015 року у тестовому режимі, з 1 липня 2015 року на постійній основі.