ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2019 року
Київ
справа №539/3950/16-а
адміністративне провадження №К/9901/30328/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №539/3950/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради Полтавської області про визнання в діях злочину, зобов`язання зробити ремонт, повернення коштів та відшкодування шкоди, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 лютого 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Даценка В.М., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Перцової Т.С., суддів: Жигилія С.П., Дюкарєвої С.В.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради Полтавської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання в діях злочину, зобов`язання зробити ремонт, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, зокрема, на безкоштовний ремонт житла. Вважає, що відповідачем не належним чином виконано свій обов`язок, а саме з порушенням Порядку проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир осіб, які мають на це право, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №565.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду від 10 лютого 2017 року провадження у справі в частині вимог до ФОП ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди закрито. Роз`яснено позивачу право на звернення до суду з даними позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.
Постановою Лубенського міськрайонного суду від 10 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено того, що рішенням, дією або бездіяльністю відповідача було порушено її права та інтереси.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року постанову суду першої інстанції змінено з підстав та мотивів відмови в задоволенні позову.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що обов`язок доказування правомірності своїх дій, рішень чи бездіяльності частиною 2 статті 71 КАС України покладено на відповідача як суб`єкта владних повноважень, який у даному випадку довів, що діяв у повній відповідності до Порядку №565.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 лютого 2017 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, а справу направити на новий розгляд до Хорольського районного суду Полтавської області.
Свої вимоги обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судами не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення спору.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, з огляду на таке.
Встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданого 29.02.2016.
За замовленням Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лубенської міської ради, ФОП ОСОБА_2 позивачу в 2014 році було проведено позачерговий безоплатний капітальний ремонт житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Вважаючи, що відповідачем не в повній мірі виконано свій обов`язок по наданню соціальної пільги, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.8 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни та прирівняним надаються такі пільги, як, зокрема, позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і квартир та першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Порядок проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир осіб, які мають на це право, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №565 (далі - Порядок № 565).
Відповідно до пп.1 п.1 Порядку № 565 відповідно до цього Порядку проводиться безоплатний капітальний ремонт житлових будинків і квартир тих осіб, що мають право: згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту": на безоплатний капітальний ремонт власних житлових будинків і квартир (пункт 8 частини першої статті 13 Закону) - інвалідів війни та прирівняних до них осіб.
Як передбачено п. 2 Порядку № 565, безоплатний капітальний ремонт власних житлових будинків і квартир (далі - безоплатний капітальний ремонт) проводиться за місцем постійного проживання і реєстрації особи, що має право на зазначені у пункті 1 цього Порядку пільги (далі - особа, що має право на пільгу).
Безоплатному капітальному ремонту підлягає житловий будинок чи квартира, які належать особі, що має право на пільгу, на праві приватної, зокрема спільної, власності.
Безоплатний капітальний ремонт проводиться виходячи з розрахунку 21 кв. метр загальної площі будинку, квартири на кожну особу, що має право на пільгу.
Для проведення безоплатного капітального ремонту особа, що має право на пільгу, подає до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцем свого постійного проживання і реєстрації письмову заяву за формою згідно з додатком 1 (далі - заява) (п.3 Порядку № 565).
Згідно з п.4 Порядку № 565 періодичність проведення безоплатного капітального ремонту визначається органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за місцем постійного проживання і реєстрації особи, що має право на пільги (далі - орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування), але не частіше одного разу на 10 років.
За приписами п.5 Порядку № 565 для вирішення питання щодо проведення безоплатного капітального ремонту орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування утворює комісію у складі спеціалістів житлово-експлуатаційних і ремонтно-будівельних організацій, представників органу, що фінансує виконання ремонтних робіт (є головним розпорядником коштів місцевого бюджету), органу технічної інвентаризації та інших уповноважених осіб.