ПОСТАНОВА
Іменем України
10 червня 2019 року
Київ
справа №802/4011/15-а
адміністративне провадження №К/9901/13811/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №802/4011/15-а
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта - Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта - Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, ухвалену у складі: головуючого судді Білої Л.М., суддів: Гонтарука В.М., Матохнюка Д.Б.,
в с т а н о в и в :
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо визнання нікчемним договору №10002009562724 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний оn-line" у гривнях від 11.12.2014, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем та зобов`язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно зміни розміру належної йому суми, збільшивши її на 194200,15 грн.
Свої вимоги обґрунтував тим, що визнаючи правочин, укладений між ним та ПАТ "Дельта Банк", нікчемним, відповідач діяв протиправно та всупереч вимогам чинного законодавства.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі.
Суди встановили, що 09.12.2014 між приватним сільськогосподарським підприємством "Поділля-Агро" та позивачем укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №37. Відповідно до умов даного договору ПСП "Поділля-Агро" надає поворотну фінансову допомогу позивачу в національній валюті України в межах суми 200 000 грн.
9 грудня 2014 року між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір, згідно якого банк відкрив клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях.
Крім того, згідно платіжного доручення №56 від 10.12.2014 поточний рахунок НОМЕР_2 позивача поповнено коштами в сумі 200 000 грн. за рахунок коштів ПСП "Поділля-Агро".
11.12.2014 між позивачем - ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Лояльний on-line" №10002009562724 у гривнях. Відповідно до вказаного договору, банк прийняв на депозит кошти з обов`язком виплачувати 13 % річних. Термін дії договору визначений по 10.01.2015.
На виконання умов вказаного договору зарахування вкладу здійснено позивачем з поточного рахунку № НОМЕР_1 на депозитний.
Разом з цим, постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 30 жовтня 2014 року №692/БТ віднесено Банк до категорії проблемних строком до 180 днів.
Цією постановою вирішено з дня її прийняття до кінця строку запровадити для банку обмеження, зокрема: здійснювати залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валюти), та за процентними ставками, не вищими, ніж середні по банківській системі; не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, окрім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Банк наказом від 3 листопада 2014 року №2650 з метою стабілізації діяльності банку запровадив з 4 листопада 2014 року ряд обмежень, серед іншого: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до 4 листопада 2014 року, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
2 березня 2015 року Правління НБУ ухвалило постанову №150 про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та визнало такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних".
В подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 2 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" від 8 квітня 2015 року № 71 до рішення виконавчої дирекції Фонду від 2 березня 2015 року № 51 внесено зміни, а саме: викладено пункт 2 цього рішення у такій редакції: "Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 3 березня 2015 року по 2 вересня 2015 року включно".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" від 3 серпня 2015 року № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" продовжено до 2 жовтня 2015 року включно.
На підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 2 жовтня 2015 року № 664, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 2 жовтня 2015 року № 181.
Відповідно до вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з 5 жовтня 2015 року по 4 жовтня 2017 року та призначено Уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
Листом №9294/90 від 29.09.2015 відповідач повідомив позивача про нікчемність операції від 10.12.2014 щодо перерахування коштів в сумі 200000 грн., а також договору банківського вкладу (депозиту) №10002009562724 від 11.12.2014 згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Крім цього, на підставі заяви на виплату переказу ОСОБА_1 03.11.2015 отримав кошти з поточного рахунку в сумі 5799,85 грн.
Вважаючи, що відповідачем протиправно не виплачену всю суму вкладу (в межах гарантованої суми відшкодування), позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок розміщення грошей ПСП "Поділля-Агро" на рахунку позивача шляхом їх поділу створено перевагу третій особі перед іншими добросовісними вкладниками банку шляхом виплати на користь вказаної юридичної особи через третіх осіб, зокрема через позивача всієї суми з бюджетних коштів Фонду в першу чергу, що призводить до збільшення витрат Фонду без будь-яких законних підстав. Тобто, дані обставини свідчать про нікчемність вказаних операцій у відповідності до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону, про що вказано в повідомленні відповідача.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту нікчемності укладеного позивачем із банком правочину. Наголошено на тому, що чинне законодавство не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо власником.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду і залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу № 14 від 20 березня 2013 року.
У поданих запереченнях позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про часткове задоволення скарги з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.