ПОСТАНОВА
Іменем України
10 червня 2019 року
м. Київ
справа №301/144/17
адміністративне провадження №К/9901/45833/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 301/144/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Попка Я.С., суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П., -
ВСТАНОВИВ:
17 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку йому пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-VIІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" (далі - Закон № 900-VIІ), статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закону № 2262-ХІІ), постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - постанова № 988), від 18 листопада 2015 року № 947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268" (далі - постанова № 947);
- зобов`язати відповідача провести йому перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону № 900-VIІ, статті 63 Закону № 2262-ХІІ, постанов № 988 від і № 947, починаючи з 1 січня 2016 року без обмеження граничного розміру.
Іршавський районний суд Закарпатської області постановою від 13 лютого 2017 року задовольнив позовні вимоги.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що постановою № 988 встановлено грошове забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, тому таке збільшення є підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції. Та обставина, що постанова № 988 за датою передувала даті внесення змін до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, правового значення не має.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 25 квітня 2017 року скасував постанову суду першої інстанції, ухвалив нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що ні Кабінетом Міністрів України, ні Міністерством внутрішніх справ України не визначено порядку співвідношення посад поліцейського з раніше займаними посадами колишніх працівників міліції для перерахунок раніше призначених пенсій працівникам міліції згідно Закону № 2262-ХІІ з огляду на гарантії встановлені абзацом 2 пункту 15 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію", та положення постанови № 988, тому позовні вимоги є безпідставними.
18 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року, а постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 13 лютого 2017 року - залишити в силі.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивував, зокрема, тим, що ГУ ПФУ, отримавши від нього заяву про наявність підстав для перерахунку пенсії, не виконало покладені на нього обов`язки згідно Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45).
Вищий адміністративний суд Україною ухвалою від 23 травня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Верховний Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) з 01 грудня 2000 року, пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 . На пенсію пішов з посади начальника Іршавського районного відділу внутрішніх справ. В даний час отримує пенсію відповідно до вимог Закону № 2262-ХІІ.
13 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУіз заявою про прийняття рішення про перерахунок пенсії.
ГУ ПФУ листом від 28 грудня 2016 року № 394/М-99-01 повідомило ОСОБА_1 про відмову у прийняття рішення про здійснення відповідного перерахування його пенсії.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 20 лютого 2018 року (справа № 669/512/17) виснував, що аналіз положень Закону № 900-VIII, статті 63 Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45, дає підстави вважати, що зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови № 988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року.
Згідно зі статтею 51 Закону № 2262-ХІІ позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02 грудня 2015 року, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року.
Колегія суддів зазначає, що здійсненню перерахунку пенсії передує чітко визначена Порядком № 45 процедура.
Позивачем не враховано положення Порядку №45.
Пунктом 1 Порядку №45 встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.