У Х В А Л А
6 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 524/429/18
Провадження № 14-283цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Говорова Павла Володимировича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Неос Лізинг" (далі - ТОВ "Неос Лізинг"), третя особа - ОСОБА_2, про усунення перешкод у здійсненні прав власника шляхом зняття арешту з належного позивачу на праві власності автомобіля та відшкодування моральної шкоди
за касаційною скаргою ТОВ "Неос Лізинг" на ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, посилаючись на те, що 11 січня 2018 року інспектором патрульної поліції здійснено огляд та тимчасове затримання належного позивачеві автомобіля марки "Porsche Cayenne" шляхом доставки його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за адресою: місто Кременчук, проїзд Ярославський, про що складено відповідний акт. Того ж дня директор ТОВ "Неос Лізинг" ОСОБА_3 прибув на штрафний майданчик, де перебував цей автомобіль, для евакуації його до міста Києва, на підтвердження чого надав постанову приватного виконавця Говорова П. В. про арешт автомобіля.
Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 12 січня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову до суду. Заборонено приватному виконавцю Говорову П. В ., директору ТОВ "Неос Лізинг" ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з належним позивачеві на праві власності і тимчасово затриманим автомобілем марки "Porsche Cayenne", який поміщений на зберігання на штрафний спеціальний майданчик. Заборонено керівнику батальйону Управління патрульної поліції в місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції, а також працівникам Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси", які здійснюють охорону тимчасово вилученого автомобіля на спеціальному майданчику, до вирішення позову по суті вчиняти будь-які дії щодо цього автомобіля, включаючи видачу його приватному виконавцю Говорову П. В. та директору ТОВ "Неос Лізинг" ОСОБА_3
ОСОБА_1 зазначав, що жодних заборгованостей, обтяжень не має, автомобіль у розшуку не перебуває, що підтверджується відповідними витягами. Позивач не має інформації щодо обставин, на підставі яких ТОВ "Неос Лізинг", що є стягувачем за виконавчим документом, вважає себе власником належного ОСОБА_1 автомобіля.
Оскільки в майбутньому існує реальна небезпека порушення відповідачами його права на спірний автомобіль, ОСОБА_1 просив: усунути йому перешкоди у здійсненні права власності на автомобіль марки "Porsche Cayenne", державний номерний знак НОМЕР_1, приватним виконавцем Говоровим П. В . шляхом зняття арешту із зазначеного транспортного засобу; стягнути на його користь з приватного виконавця Говорова П. В. 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30 січня 2018 року відкрито провадження у цій справі.
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Неос Лізинг" залишено без задоволення, ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30 січня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що справа підсудна суду загальної юрисдикції, оскільки позов до приватного виконавця спрямований на виникнення, зміну або припинення цивільного права позивача.
У травні 2018 року ТОВ "Неос Лізинг" подало касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року і закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що позовні вимоги пред`явлені до суб`єкта владних повноважень - приватного виконавця - в межах виконавчого провадження, яке відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса, а не рішення суду загальної юрисдикції, тому справа повинна розглядатися адміністративним судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
У липні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, посилаючись на те, що цей спір не є публічно-правовим і повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства. Предметом спору є захист цивільного права ОСОБА_1, а саме усунення перешкод у здійсненні ним прав власника шляхом зняття арешту з належного йому автомобіля.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною шостою статті 403 ЦПК України встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 403 ЦПК України (частина четверта статті 404 цього Кодексу).