У Х В А Л А
6 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 233/2929/17
Провадження № 14-284цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 25 січня 2018 року,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що у період з 27 серпня по 1 листопада 2014 року він брав участь у бойових діях, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при здійсненні антитерористичної операції (далі - АТО), зокрема, як доброволець приймав участь в бойових діях у складі 34 батальйону "Кіровоград" на блокпосту № 3, розташованому в м. Торецьк (Дзержинську) Донецької області біля шахти "Південна" на першій лінії оборони.
Посилаючись на наведене, заявник просив встановити факт його участі у бойових діях із захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України та безпосередньої участі в АТО з 27 серпня по 1 листопада 2014 року на блокпосту № 3 біля шахти "Південна" м. Торецька (Дзержинська) Донецької області для отримання статусу учасника бойових дій.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт участі у бойових діях ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, із захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, та участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення з 27 серпня по 1 листопада 2014 року на блокпосту № 3 біля шахти "Південна" м. Торецька (Дзержинська) Донецької області.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з абзацом другим пункту 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій визнаються особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів. Факт участі ОСОБА_1 у бойових діях з 27 серпня по 1 листопада 2014 року у складі батальйону "Кіровоград" (військова частина польова пошта В5509) на блокпосту № 3 біля шахти "Південна" м. Торецька (Дзержинська) Донецької області підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які мають статус учасника бойових дій, відеоматеріалом телеканалу "1+1" 5 випуску телепрограми "Хоробрі серця" "Волонтери", протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 2 листопада 2014 року відносно ОСОБА_1, повідомлення про підозру від 2 листопада 2014 року ОСОБА_1, фототаблицею та публікаціями в газеті "Провінція" за 2014 рік, де заявник друкував "Примітки з передової АТО" під псевдонімом "ОСОБА_1". З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 25 січня 2018 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2017 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що факт участі ОСОБА_1 у бойових діях з 27 серпня по 1 листопада 2014 року у складі батальйону "Кіровоград" (військова частина польова пошта В5509) на блокпосту № 3 біля шахти "Південна" м. Торецька (Дзержинська) Донецької області підтверджений належними та допустимими доказами, а тому наявні підстави для задоволення його заяви.
Як на правову підставу для розгляду справи судом і задоволення вимог ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій посилалися на пункти 11, 14 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 травня 2015 року № 200, яким передбачено перелік документів, які дають право на визнання особи учасником бойових дій, зокрема у разі прийняття судом відповідного позитивного рішення. Таке рішення суду визнається як документ, що підтверджує право громадянина на визнання його учасником бойових дій.
У березні 2018 року Міністерство оборони України звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 25 січня 2018 року, провадження по справі закрити.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що вимоги заявника про встановлення факту його участі у бойових діях з захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення не підлягають розгляду судом в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю. Заявник вказував на те, що встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, у судовому порядку можливе лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Порядок встановлення факту участі особи у бойових діях, в тому числі під час АТО на сході України, визначений Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413. Відмова відповідного органу в установленні зазначеного факту може бути оскаржена до суду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 25 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги безпідставними, оскільки його участь у бойових діях підтверджується належними та допустимими доказами. Крім того, йому вже встановлено статус учасника бойових дій на засіданні комісії Донецького обласного військового комісаріату та видано відповідне посвідчення.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
13 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалу суду мотивовано тим, що у різних палатах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду констатується наявність різного підходу до вирішення справ щодо вимог заявника про встановлення факту участі у бойових діях для отримання відповідного статусу учасника бойових дій.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року зазначену справу прийнято до свого провадження.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.