У Х В А Л А
06 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 487/1340/16-ц
Провадження № 14-266зц19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Лященко Н.П.
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши заяву ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення отриманих доходів за час неправомірного користування майном та виселення,
ВСТАНОВИЛА:
28 травня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2 про перегляд судового рішення у зв`язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права та за нововиявленими обставинами.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просять переглянути постанову Верховного Суду від 28 листопада 2018 року та рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2016 року, скасувати їх та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов; відшкодувати завдані моральні та матеріальні збитки; визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати нотаріуса передати справу іншому нотаріусу; визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ обов`язкової частки в майні, як дружини померлого. Також в заяві зазначено, що рішення та ухвала Апеляційного суду Миколаївської області від 23 вересня 2014 року у справі № 2/487/1347/14 порушують право на спадок ОСОБА_1 є незаконними та підлягають скасуванню. Постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 487/4103/17, постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 11 вересня 2018 року та рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2018 року також слід скасувати.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсутні підстави для прийняття вищезазначеної заяви з таких міркувань.
Відповідно до норм чинного Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 цього Кодексу).
У складі Верховного Суду діють: Велика Палата Верховного Суду; Касаційний адміністративний суд; Касаційний господарський суд; Касаційний кримінальний суд; Касаційний цивільний суд (стаття 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, який: у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; здійснює інші повноваження, визначені законом (стаття 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначено у статті 389 ЦПК України.
Вичерпний перелік підстав для передачі справи, яка розглядається в касаційному порядку, на розгляд Великої Палати Верховного Суду встановлено статтею 403 та підпунктом 7 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України. При цьому питання про передачу цивільної справи за касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду відноситься до повноважень Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Чинний процесуальний закон не передбачає інституту перегляду Верховним Судом судових рішень Касаційного цивільного суду (окрім перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами відповідно до глави 3 розділу V ЦПК України) та самостійного вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про передачу їй на розгляд цивільної справи за касаційною скаргою.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами такого перегляду є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (частина 2 статті 423 ЦПК України).
Перелік цих підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
У заяві від 28 травня 2019 року окрім посилання на пункт 3 частини другої статті 423 ЦПК України, жодних підстав, визначених ЦПК України, для здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не зазначено.
Окрім того, заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами подається безпосередньо до суду, який ухвалив відповідне судове рішення (частини перша статті 425 ЦПК України).
Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 листопада 2018 року рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 16 серпня 2016 року скасовано, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2016 року залишено в силі.
Відповідно із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід звертатися до суду першої інстанції.
Велика Палата Верховного Суду згідно з нормами чинного ЦПК України не наділена повноваженнями здійснювати перегляд постанови касаційного суду та судових рішень, після їх перегляду в касаційному порядку, як і повноваженнями вирішувати питання про передачу справи на її розгляд. Розгляд заяви про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами також знаходиться поза межами компетенції Великої Палати Верховного Суду.