У Х В А Л А
06 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 522/5574/17
Провадження № 14-286цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Управдом", ОСОБА_2 про скасування розпорядження та визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення
за касаційною скаргою ОСОБА_2, подану адвокатом Мельником Олександром В`ячеславовичем, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2017 року (суддя Шенцевої О. П.) та постанову Апеляційного суд Одеської області від 10 липня 2018 року (судді Драгомерецький М. М., Дрішлюк А. І., Черевко П. М.),
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Управдом" (далі - ТОВ "Управдом"), ОСОБА_2 про скасування розпорядження та визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення.
Позовну заяву мотивовано тим, що ТОВ "Управдом" належать на праві приватної власності нежитлове приміщення АДРЕСА_1 . У цілому об`єкт складається з нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 1348,5 кв. м, які в технічному паспорті зазначені як паркінг. У свою чергу, позивач є власником нежитлових приміщень (номер-апартаменти з кухнею № 255 ) загальною площею 266,1 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а також є власником стояночного місця № 203, загальною площею 17,7 кв. м, розташованого в паркінгу поблизу будинку АДРЕСА_1 . За договорами купівлі-продажу від 16 та 17 лютого 2017 року ТОВ "Управдом" продало, а ОСОБА_2 придбав нежитлові приміщення АДРЕСА_1 та складаються з нежитлових приміщень підвалу, загальною площею - 1 348,5 кв. м. З березня 2017 року ОСОБА_2 розпочав реконструкцію паркінгу, повністю перекрив в`їзд та виїзд, заблокувавши три автомобілі позивача, та позбавив його можливості користуватися належною йому власністю, тому ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом та просив суд:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 15 лютого 2012 року № 93 "Про присвоєння нежитловому приміщенню АДРЕСА_1, поштової адреси: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсними договори купівлі-продажу від 16 та 17 лютого 2017 року, укладені між ТОВ "Управдом" та ОСОБА_2, предметом яких є 1/2 та 1/2 частини відповідно нежитлових приміщень підвалу загальною площею 1348,5 кв. м, розташованих у АДРЕСА_1, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І. В., зареєстровані в реєстрі за номерами 363, 366 відповідно;
- повернути сторони у первісний стан та застосувати наслідки недійсності правочину, передбаченого частиною першою статті 216 ЦК України;
- зобов`язати ТОВ "Управдом" не перешкоджати позивачу у користуванні стояночним місцем № 203, загальною площею 17,7 кв. м, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
- установити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого у разі набрання ним законної сили це рішення є підставою для скасування реєстрації права власності за ОСОБА_2 на нежитлові приміщення загальною площею 1 348,5 кв. м, що розташовані у АДРЕСА_1, відповідно до визначеного порядку скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суд Одеської області від 10 липня 2018 року, позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 15 лютого 2012 року № 93 "Про присвоєння нежитловому приміщенню АДРЕСА_1, поштової адреси: АДРЕСА_1 ".
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 16 лютого 2017 року, укладений між ТОВ "Управдом" та ОСОБА_2, предметом якого є частини нежитлових приміщень підвалу загальною площею 1 348,5 кв. м, що розташовані у АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеської міського нотаріального округу Кірнас І. В., зареєстрований в реєстрі за № 363.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 17 лютого 2017 року, укладений між ТОВ "Управдом" та ОСОБА_2, предметом якого є частини нежитлових приміщень підвалу загальною площею 1 348,5 кв. м, що розташовані у АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеської міського нотаріального округу Кірнас І. В., зареєстрований в реєстрі за № 366.
Повернуто сторони у первісний стан, застосовано наслідки недійсності правочину.
Зобов`язано ТОВ "Управдом" не перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні стояночним місцем № 203, загальною площею 17,7 кв. м, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлено порядок виконання рішення суду, відповідно до якого у разі набрання законної сили рішення є підставою для скасування реєстрації права власності за ОСОБА_2 на нежитлові приміщення загальною площею 1 348,5 кв. м, що розташовані у АДРЕСА_1, відповідно до визначеного порядку скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що зміна адреси нежитлового приміщення АДРЕСА_1 на адресу АДРЕСА_1, укладення договорів купівлі-продажу від 16 та 17 лютого 2017 року, між ТОВ "Управдом" та ОСОБА_2, обмежує право позивача на мирне володіння його майном, зокрема: стояночним місцем № 203 загальною площею 17,7 кв. м, розташованим в паркінгу за адресою АДРЕСА_1 не доведено, що воно є одноособовим володільцем нежитлового приміщеннями АДРЕСА_1, оскільки з акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 31 травня 2007 року та розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 01 червня 2007 року № 1081 вбачається, що до закінченого будівництвом об`єкту - готельного спортивно-оздоровчого комплексу входить окремо розміщений паркінг і закінченому будівництвом усьому об`єкту присвоєно адресу: АДРЕСА_1 . Позивач є власником стояночного місця № 203 загальною площею 17,7 кв. м, згоди на відчуження спірного нерухомого майна він не надавав, а його частка із загального права власності не виділена. Тому розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 93 від 15 лютого 2012 року "Про присвоєння нежитловому приміщенню АДРЕСА_1, поштової адреси: АДРЕСА_1 є незаконним та підлягає скасуванню, а договори купівлі-продажу від 16 та 17 лютого 2017 року, укладені між ТОВ "Управдом" та ОСОБА_2, предметом яких є 1/2 та 1/2 частини відповідно нежитлових приміщень підвалу загальною площею 1348,5 кв. м, розташованих у АДРЕСА_1, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І. В., зареєстровані в реєстрі за № 363 та № 366, підлягають визнанню недійсними.
У липні 2018 року представник ОСОБА_2 - Мельник О. В., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили правила юрисдикції загальних судів, оскільки позовна вимога про оскарження розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради повинна розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Вказував, що не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Також зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, яким саме чином оспорювані договори купівлі-продажу порушують права позивача, оскільки належне позивачу стояночне місце та нежитлові приміщення знаходяться у власності ОСОБА_2 - це різні об`єкти нерухомості, тому відсутні підстави для визнання цих договорів недійсними. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення з неповним з`ясуванням обставин справи та без здійснення належної оцінки доказів у справі.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 серпня 2018 року відкрив касаційне провадження у справі.
Учасники справи своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.