Постанова
Іменем України
05 червня 2019 р.
м. Київ
Справа № 229/3986/16-к
Провадження № 51-164км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Мазура М.В., Матієк Т. В.,
секретаря
судового засідання Тімчинської І. О.,
за участю:
прокурора Єременка М.В.,
засудженого ОСОБА_1
захисника Макарова В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 26 червня 2018 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016050260001159за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дружківського міського суду Донецької області від 26 червня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
30 серпня 2016 року, приблизно о 20 годині, сержант ОСОБА_3, який проходив військову службу на посаді навідника 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової частини польова пошта В2278, перебуваючи в будинку, розташованому неподалік населеного пункту Кам`янка Ясинуватського району Донецької області, під час сварки з ОСОБА_4, яка виникла на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, в ході якої останній завдав ОСОБА_1 один удар обутою ногою в область тулуба, і вийшов із будинку на вулицю. Після чого ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, взяв ввірений йому автомат АКС -74 № НОМЕР_1, в якому знаходився 1 магазин до нього з 30 бойовими набоями калібру 5,45 мм, і, перебуваючи при вході до будинку, діючи умисно, протиправно, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті іншій людині, не бажаючи, але свідомо допускаючи їх настання, відкрив автоматний вогонь з вищезазначеної бойової зброї в бік ОСОБА_4, який в цей час перебував біля будинку, випустивши при цьому не менше 3 патронів.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_1, ОСОБА_4, були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3 порушує питання про скасування вироку першої та ухвали апеляційної інстанцій та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Зазначає про те, що дані рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки судом неправильно визначено кваліфікацію його дій. Вважає, що в його діях наявний склад військового злочину, при цьому посилається на те, що його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 414 КК України, як порушення правил поводження зі зброєю, що заподіяло смерть потерпілого.
На касаційну скаргу засудженого прокурор подав заперечення в яких, наводячи відповідні аргументи, стверджує про безпідставність заявлених вимог і просить залишити її без задоволення, а вирок Дружківського міського суду Донецької області від 26 червня 2018 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року- без змін.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_3 та його захисник Макаров В.М. касаційну скаргу підтримали та просять її задовольнити.
Прокурор Єременко М.В. вважає касаційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд у межах касаційної скарги переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та перевіряє правильність застосування цими судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
Як убачається з вироку, свої висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено за викладених у ньому обставин, доведено об`єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку, досліджені в судовому засіданні, є допустимими.
Суд, першої інстанції згідно до вимог ст. 94 КК України дослідив всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для постановлення обвинувального вироку.
Зокрема, суд дав належну оцінку показанням самого засудженого, який вину не визнав, і пояснив, що автомат вистрілив випадково, коли він намагався перевісити його з одного плеча на інше, тобто внаслідок необережного поводження зі зброєю. Однак суд обґрунтовано взяв до уваги первинні показання ОСОБА_1, в яких він пояснив, що між ним та ОСОБА_4 виник конфлікт, так як той не виконував військові обов`язки. Бажаючи налякати ОСОБА_4 та не бажаючи настання його смерті, він чергою з приблизно п`яти патронів вистрелив з автомата в його бік, після чого ОСОБА_4 впав на землю.
Крім того, суд першої інстанції на підтвердження винуватості ОСОБА_1 та доведеності його вини у вчиненні умисного протиправного заподіяння смерті іншій особі (вбивство), обґрунтовано послався на показання свідка ОСОБА_7, який в суді першої інстанції показав, що коли він намагався повернути ОСОБА_4 до будинку, пролунала автоматна черга, частина куль влучила в землю. Повернувшись він побачив ОСОБА_1, який стояв на веранді з автоматом в руках. Свідка ОСОБА_8, який пояснив, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виникла словесна сварка. Після чого ОСОБА_3 здійснив автоматну чергу приблизно до п`яти патронів. Він забрав у ОСОБА_1 з рук автомат, при цьому останній пояснив, що зробив постріли під ноги потерпілому, щоб налякати його. Ці покази свідка ОСОБА_8, яким суд дав належну оцінку підтверджені протоколом проведення слідчого експерименту з застосуванням відеозйомки від 19 жовтня 2016 року за його участю, під час якого останній вказав обставини та механізм заподіяння вогнепального поранення ОСОБА_4 (а.с.196-199).