Постанова
іменем України
5 червня 2019 року
м. Київ
справа № 125/2039/17
провадження № 51-9741км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Наставного В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Ковальчука О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 15 серпня 2018 року та касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Барського районного суду Вінницької області від 14 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 15 серпня 2018 року в кримінальному провадженні № 12017020080000083за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бар Барського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, такого, що раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Барського районного суду Вінницької області від 14 березня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК, і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11 900 грн.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 25 000 грн завданої злочином моральної шкоди та 1206,12 грн матеріальної шкоди, а в частині стягнення матеріальної шкоди на лікування потерпілого у розмірі 783,15 грн та у стягненні понесених ним процесуальних витрат на правову допомогу у розмірі 6 500 грн відмовлено.
За вказаним вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 16 лютого 2017 року приблизно в 10:30 год, перебуваючи на АДРЕСА_2, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинив умисне хуліганство, яке виразилось у тому, що ОСОБА_1, перебуваючи у громадському місці, підійшов до ОСОБА_2 та розпочав словесний конфлікт з останнім, у ході якого, усвідомлюючи, що вчиняє протиправно та бажаючи діяти саме таким чином, зненацька, безпричинно наніс ОСОБА_2 два удари кулаком в область голови, а саме в ліву частину обличчя, від яких останній впав на землю. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_1, нахилився над ОСОБА_2 та наніс один удар головою в область носа ОСОБА_2 і одразу ж наніс ще один удар ногою в область передньої частини грудної клітки останнього. В результаті дій ОСОБА_1 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, які відповідно до висновку експерта № 60 від 12 травня 2017 року належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Апеляційний суд Вінницької області ухвалою від 15 серпня 2018 року залишив указаний вирок без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника Когутницького В.М. та потерпілого ОСОБА_2 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на істотні порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, а саме вимог ч. 1 ст. 412, п. 2 ч. 1 ст. 419 КПК, з огляду на те, що в ухвалі не наведено мотивів на спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі потерпілого, в частині посилань на незаконність вироку місцевого суду, яким лише частково було задоволено позовну заяву потерпілого щодо стягнення матеріальної шкоди та взагалі відмовлено у стягненні з обвинуваченого суми грошей у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, не проаналізовано і не співставлено з наявними у справі матеріалами всіх доводів, викладених в апеляційній скарзі, і на кожний із доводів не надано вичерпної відповіді, що призвело до невмотивованого залишення без змін вироку місцевого суду в цій частині.
В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок місцевого суду й ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує на порушення місцевим судом вимог ст. 374 КПК. Вважає, що його дії неправильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК, оскільки завдання ним тілесних ушкоджень потерпілому відбулося з особистих неприязних мотивів, а не з мотивів явної неповаги до суспільства, тому його дії слід було кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК. Зазначає про те, що між ним та потерпілим були неприязні відносини, вони раніше конфліктували, а тому наведені обставини засуджений вважає мотивом для обмови його потерпілим. Ці обставини він зазначив в апеляційній скарзі та висловив у судах першої та апеляційної інстанцій, однак суд апеляційної інстанції залишив їх поза увагою та не надав відповідей на вказані доводи, чим порушив вимоги ст. 419 КПК.