Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
справа № 331/7787/14-ц
провадження № 61-24058св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А., Лесько А. О. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,
учасники справи:
скаржник - комунальне підприємство "Запорізький обласний центр охорони праці" Запорізької обласної ради,
суб`єкт оскарження - Олександрівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою комунального підприємства "Запорізький обласний центр охорони і праці" Запорізької обласної ради на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2016 року комунальне підприємство "Запорізький обласний центр охорони праці" Запорізької обласної ради (далі - КП "Запорізький обласний центр охорони праці") звернулося до суду зі скаргою на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання дій неправомірними щодо стягнення виконавчого збору та витрат, пов`язаних з організацією і проведенням виконавчих дій.
Скарга мотивована тим, що державний виконавець Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції не повідомив його у строк, встановлений частиною п`ятою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", про відкриття виконавчого провадження № 50684870 та не надіслав копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 квітня 2016 року. Внаслідок вказаного скаржник був позбавлений можливості вчасно добровільно виконати рішення суду про стягнення з КП "Запорізький обласний центр охорони праці" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в сумі 43 523,75 грн, тому з нього безпідставно було стягнуто виконавчий збір у розмірі 10 % на користь ВДВС за несвоєчасне виконання рішення суду.
11 травня 2016 року КП "Запорізький обласний центр охорони праці" отримало по пошті постанову про відкриття виконавчого провадження від 05 квітня 2016 року у справі ВП №50684870, де було зазначено строк для добровільного виконання постанови до 12 квітня 2016 року.
Враховуючи несвоєчасне отримання постанови про виконавче провадження, КП Запорізький обласний центр охорони праці" 12 травня 2016 року було подано до ВДВС заяву про відкладення провадження виконавчих дій, з метою добровільного виконання рішення суду. Однак постанова про відкладення виконавчих дій не була винесена.
У зв?язку з наведеним КП "Запорізький обласний центр охорони праці" просило суд визнати неправомірним дії Жовтневого ВДВС Запорізького міського управління юстиції щодо стягнення з КП "Запорізький обласний центр охорони праці" виконавчого збору у розмірі 10% від примусово стягнутої суми в ході виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2015 року у справі № 331/7787/14-ц та зобов`язати Жовтневий ВДВС Запорізького міського управління юстиції повернути КП "Запорізький обласний центр охорони праці" незаконно утриману суму 4 987,13 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 жовтня 2016 року скаргу задоволено.
Визнано неправомірнии дії Жовтневого ВДВС Запорізького міського управління юстиції щодо стягнення з КП "Запорізький обласний центр охорони праці" Запорізької обласної ради на користь Жовтневого ВДВС Запорізького міського управління юстиції виконавчого збору у розмірі 10 % від примусово стягнутої суми в ході виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2015 у справі № 331/7787/14-ц.
Зобов`язано Жовтневий ВДВС Запорізького міського управління юстиції повернути КП "Запорізький обласний центр охорони праці" незаконно отриману суму штрафної санкції в розмірі 4 987,13 грн.
Ухвалу суду першої інстанції мотивована тим, що боржник отримав постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження після закінчення строку для добровільного виконання рішення суду, а тому був позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду у передбачений строк.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2017 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 жовтня 2016 року скасовано та постановлено нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що належними і допустимими доказами доведено існування одночасно двох обставин, а саме невиконання КП "Запорізький обласний центр охорони праці" у добровільному порядку рішення суду і вжиття державним виконавцем передбачених законом заходів з примусового виконання рішення суду, що дає підстави обґрунтовано стверджувати про законність стягнення виконавчого збору.
У березні 2017 рокуКП "Запорізький обласний центр охорони праці" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу апеляційної інстанцій скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом розглянуто дану справу без належного повідомлення КП "Запорізький обласний центр охорони праці" про час і місце розгляду справи. Крім того, судом не враховано доводів скарги про порушення державним виконацем вимог статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" щодо відкладення виконавчих дій та поновлення боржнику строку для добровільного викнання рішення. Також державним виконавцем не направлялася на адресу боржника постанова про стягнення виконавчого збору.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.