Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
справа № 541/735/16-ц
провадження № 61-29872св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , |
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 червня 2017 року у складі судді Сидоренка Ю. В. та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 29 серпня 2017 року у складі колегії суддів:
Чумак О. В., Дряниці Ю. В., Кривчун Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.
Позовна заява мотивована тим, що 30 травня 2015 року на вулиці Леніна біля будинку № 16б у селі Гаркушинці Миргородського району Полтавської області ОСОБА_2, не маючи посвідчення водія, керуючи мотоциклом марки "Viper V200N", який належить його батькові ОСОБА_3, не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, не впорався з керуванням та допустив падіння з мотоцикла, який, рухаючись неконтрольовано, скоїв наїзд на ОСОБА_1, яка стояла неподалік від дороги.
У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) позивач згідно з висновком судово-медичної експертизи отримала тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до пошкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області
від 16 січня 2016 року, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_2 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене частиною першою статті 286 КК України, та застосовано примусовий захід виховного характеру у вигляді застереження.
Посилаючись на те, що неправомірними діями ОСОБА_2 позивачу було завдано матеріальну шкоду та моральну шкоду, ОСОБА_1, з урахуванням збільшених позовних вимог, просила суд стягнути
з ОСОБА_2, а у разі відсутності у нього майна, достатнього для відшкодування завданої ним матеріальної та моральної шкоди, з його батьків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на її користь в порядку відшкодування матеріальної шкоди - 15 764,30 грн та 300 000 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області
від 27 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 860,41 грн
у відшкодування завданої матеріальної шкоди та 45 000 грн моральної шкоди.
У разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_2 майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди, вказану суму або частку, якої не вистачає до вказаної суми, ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 солідарно з його батьків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами витрати на придбання ліків та лікування на загальну суму 4 860,41 грн, однак не доведено факти пошкодження мобільного телефону позивача та її велосипеду, що могли б бути підставою для відшкодування їх вартості, а також розмір витрат на придбання продуктів харчування та необхідність їх придбання у вказаному обсязі саме внаслідок дій відповідача. Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 29 серпня 2017 року рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області
від 27 червня 2017 року змінено в частині визначення розміру судових витрат за проведення судово-медичної експертизи.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення судово-медичної експертизи по 501,93 грн з кожного.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу завдана майнова шкода, яка підлягає стягненню з останнього на її користь. Проте, не врахував, що позивачем була проведена судово-медична експертиза у сумі 1 505,80 грн, розмір якої підлягає стягненню з відповідачів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають обставинам справи, зокрема, безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення витрат за пошкодження мобільного телефону та велосипеду, витрат на придбання продуктів харчування, а також 300 000 грн моральної шкоди. Разом з тим, суди не застосували положення частини першої статті 1166 ЦК України, у зв`язку з чим рішення судів є такими, що ґрунтуються на нормах закону.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 " Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі № 541/735/16-ц (провадження № 61-29872св18) призначено повторний автоматичний розподіл.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 30 травня 2015 року на
вулиці Леніна біля будинку № 16б у селі Гаркушинці Миргородського району Полтавської області ОСОБА_2, не маючи посвідчення водія, керуючи мотоциклом марки "Viper V200N", який належить його батькові ОСОБА_3, не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, не впорався з керуванням та допустив падіння з мотоцикла, який, рухаючись неконтрольовано, скоїв наїзд на ОСОБА_1, яка стояла неподалік від дороги.
У результаті вказаної ДТП позивач згідно з висновком судово-медичної експертизи отримала тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до пошкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області
від 16 січня 2016 року, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_2 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене частиною першою статті 286 КК України, та застосовано примусовий захід виховного характеру у вигляді застереження.
У зв`язку з отриманою під час ДТП травмою, позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Миргородської центральної районної лікарні та була прооперована.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.