Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
справа № 521/15114/15-ц
провадження № 61-28859св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Сибаріт-Юг",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, у складі судді Мурзенка М. В., від 21 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області, у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І., 26 липня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Сибаріт-Юг" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що між акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (далі - АКІБ "Укрсиббанк, банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сібаріт-Юг"(далі - ТОВ "Сібаріт-Юг")укладено кредитний договір № 1118931700 від 27 липня 2007 року, відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 1 250 000, 00 грн із зобов`язанням повернути його не пізніше 26липня 2010 року включно. На забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором між банком та відповідачем по справі 27 липня 2007 року було укладено іпотечний договір. Предметом вказаного іпотечного договору є нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира загальною площею 95,6 кв. м, житловою площею 51,6 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу на праві власності. Позичальник ТОВ "Сібаріт-Юг" свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого прострочена заборгованість за кредитним договором станом на 17 серпня 2015 року становить 1 957 475, 14 грн. Права вимоги за кредитним та іпотечним договором було відступлено на користь позивача.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на іпотечну квартиру за позивачем.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2017 року у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки звернення в судовому порядку стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на нього не відповідає вимогам закону, що є правовою підставою для відмови в задоволенні позову. Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26 липня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" відхилено, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що районний суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. При вирішенні справи порушень норм матеріального та процесуального права допущено не було, рішеннярайонного суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2017 року ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області 26 липня 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що звернення кредитора до суду із відповідним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності, враховуючи, що такий спосіб є єдиним ефективним і можливим, а також відповідає змісту порушеного права, виходячи із характеру такого порушення та наслідків, спричинених цим порушенням, є допустимим та знаходиться в площині конституційних норм, які мають найвищу юридичну силу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
03 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 521/15114/15-ц передано судді-доповідачеві.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Між АКІБ "Укрсиббанк" та ТОВ "Сібаріт-Юг" укладено кредитний договір № 1118931700 від 27 липня 2007 року, відповідно до якого ТОВ "Сібаріт-Юг" отримало кредит у сумі 1 250 000, 00 грн зі сплатою 17,5 % річних за користування кредитом із зобов`язанням повернути не пізніше 26 липня 2010 року включно (т. 1, а. с. 16-25).
З метою забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором між банком та відповідачем 27 липня 2007 року було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого відповідач, діючи як майновий поручитель третьої особи, передав банку в іпотеку належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 26-29).
08 грудня 2011 року між ПАТ "Укрсиббанк" та позивачем було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого на користь позивача було відступлено право вимоги за укладеним між АКІБ "Уксиббанк" та третьою особою кредитним договором, а також за укладеним між АКІБ "Укрсиббанк" та відповідачем іпотечним договором, що підтверджується копією виписки із зазначеного договору та акту приймання-передачі документації за вказаним договором (а. с. 29-31, справа № 521/14481/13-ц).
Також судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 березня 2013 року у справі № 1527/2-5786/11 з ТОВ "Сібаріт-Юг" на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 979 934, 41 грн (т. 1, а. с. 84-85).
Станом на 17 серпня 2015 року заборгованість за кредитом складає 1 957 475, 14 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком, виписками про рух коштів (т. 1, а. с. 6, 7-15).
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.