ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2019 року
м. Київ
справа №640/20409/16-ц
провадження № 61-27641св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2017 року та за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", поданою його представником Бауманом Юрієм Тіберійовичем, на рішення апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2017 року, ухвалене колегією у складі суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Швецової Л. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна"), Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), про поділ спільного майна подружжя.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 3 серпня 1985 року перебував з ОСОБА_2 у шлюбі, який Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 26 листопада 2008 року розірвано. За час спільного подружнього життя ними набуто трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 за цією ж адресою.
4 липня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_2 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 108 241,95 швейцарських фраків.
8 липня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_2 передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .
7 червня 2010 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір про відступлення прав вимоги за зазначеними договорами.
Позивач вказував на те, що квартира АДРЕСА_1 придбана за його особисті кошти, отримані ним від реалізації належних йому на праві власності квартир, а саме квартири АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_2 .
Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що після розірвання шлюбу він проживає в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1, сплачує житлово-комунальні послуги і несе всі витрати з утримання майна, позивач просив визнати спільним майном подружжя квартиру АДРЕСА_1, поділити спільне майно подружжя визнавши за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 1 червня 2017 року, ухваленим у складі судді Божко В. В., у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання спільним майном подружжя квартири АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що спір між сторонами в цій частині відсутній, тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів вартості належних йому на праві приватної власності квартир, які у подальшому ним реалізовані для придбання квартири № 16 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2017 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 1 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано спільним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, а за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію різниці вартості часток у розмірі 4 897 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просила рішення апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
ОСОБА_2 касаційну скаргу обґрунтовувала тим, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції. Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у майні допускається лише за згодою одного із подружжя та за умови попереднього внесення грошової суми на депозитний рахунок суду, проте вона такої згоди не давала і відповідну грошову суму ОСОБА_1 на депозит не вносив.
У серпні 2017 року представник ТОВ "ОТП Факторинг Україна" - Бауман Ю. Т. подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просив рішення апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована помилковістю апеляційного суду висновку, що квартира АДРЕСА_1 придбані за спільні кошти подружжя, оскільки належних доказів матеріали справи не містять. Крім того, заявник також вказував на укладення з ОСОБА_2 кредитного договору для придбання квартири № 16 та укладення договору іпотеки. Тому заявник вважає, що визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 за позивачем безумовно впливає на права та обов`язки ТОВ "ОТП Факторинг Україна", оскільки до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки.
Відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, а у листопаді 2017 року - на касаційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна", в яких просив рішення апеляційного суду залишити без змін як законне і обґрунтоване.
Посилався на те, що твердження ОСОБА_2 про порушення апеляційним судом частити четвертої статті 71 СК України присудження компенсації за її частку у квартирі АДРЕСА_1 без її згоди та без попереднього внесення грошової суми на депозитний рахунок суду, помилкові, оскільки апеляційний суд при ухваленні рішення не застосовував частину четверту статті 71 СК України. Вирішуючи справу, апеляційний суд виходив з того, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності, тому поділив це майно, визнавши за позивачем право власності на квартиру № 16, а за відповідачем – право власності на квартиру № 2 ; оскільки вартість спірних квартир відрізнялася, апеляційний суд стягнув різницю вартості часток на користь відповідача.
Доводи касаційної скарги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" ОСОБА_1 також вважав безпідставними, оскільки незалежно від поділу майна і визнання за позивачем права власності на спірну квартиру, що є предметом іпотеки, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна.
Фактичні встановлені судами обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 3 серпня 1985 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 26 листопада 2008 року розірвано.
Апеляційним судом встановлено, що за час шлюбу сторони набули таке майно: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновку ТОВ "Мегаполіс і партнери" від 23 грудня 2016 року вартість квартири АДРЕСА_1 становить 409 904 грн, а квартири АДРЕСА_1 - 405 007 грн.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.