Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 509/2959/17
провадження № 61-38836св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 грудня 2017 року у складі головуючого судді Кочко В. К. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 16 травня 2018 року у складі колегії суддів: Кравця Ю. І., Журавльова О. Г., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання права власності.
Позов мотивовано тим, що вона є власником земельної ділянки площею 0,1 га, що розташована по АДРЕСА_1, на якій без отримання відповідного дозволу протягом 2008-2010 років самочинно зведено садибний (індивідуальний) жилий будинок.
Звернувшись до управління містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації за наданням інформації про відповідність місця розташування садибного (індивідуального) жилого будинку вимогам Державних будівельних норм 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" у частині місця розміщення будинку в межах ділянки землекористування відносно прилеглих земельних ділянок, будівель і споруд, відповіді не отримала, а тому відмітка на технічному паспорті про проведене технічне обстеження не проставлена, що унеможливлює подання заяви про прийняття в експлуатацію об`єкту до органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Посилаючись на викладене та на те, що самочинне будівництво жилого будинку виконано без порушення встановлених будівельних норм і правил, на власній земельній ділянці, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на вказаний самочинно побудований садибний (індивідуальний) жилий будинок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не зверталася до компетентних органів з приводу узаконення здійсненого нею самочинного будівництва житлового будинку, що виключає можливість визнання за нею права власності на такий об`єкт на підставі рішення суду.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 16 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 грудня 2017 рокузалишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що за загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 4 ЦПК України). Звернення до суду з позовом щодо самочинного будівництва має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Отже, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 не зверталась до компетентних державних органів про прийняття самочинного житлового приміщення до експлуатації, вказане питання не було предметом розгляду таких органів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У липні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами залишено поза увагою те, що спірний жилий будинок самочинно зведено позивачем на власній земельній ділянці без порушення будівельних норм і правил. При цьому судами безпідставно застосовано положення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набув чинності у лютому 2011 року, в той час самочинне будівництво жилого будинку завершено у 2010 році, та не враховано, що діючим законодавством передбачено винятки, коли не потрібно одержувати дозвільний документ на виконання будівельних робіт для прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Крім того, позивач зверталася до компетентного органу із заявою про надання інформації, необхідної для прийняття в експлуатацію об`єкту самочинного будівництва, яка взагалі не розглянута, що свідчить про наявність спору про право.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.
Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 24 липня 2007 року передано у власність земельну ділянку площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 .
На вказаній земельній ділянці, ОСОБА_1 у 2010 році без отримання відповідного дозволу здійснила самочинне будівництво садибного (індивідуального) житлового будинку, який складається із жилого будинку літ. А-2, загальною площею 123,7 кв. м, жилою площею 44,6 кв. м, прибудови літ. А, підвалу літ. 2, ганка літ. 3, прибудови літ. А, вбиральні і душу літ. Б та споруд 1-6, І,ІІ.
Право власності на вищевказану земельну ділянку, ОСОБА_1 зареєструвала 14 січня 2015 року та отримала відповідне свідоцтво.