Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
справа № 496/2533/16-ц
провадження № 61-20500св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області, у складі колегії суддів:
Таварткіладзе О. М., Дрішлюка А. І., Сєвєрової Є. С., від 16 березня
2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24 жовтня 2013 року. У будинку зареєстрований її батько ОСОБА_2, однак він у ньому не проживає з червня 2014 року, його особистих речей у будинку немає.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визнати відповідача таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області, у складі судді Трушиної О. І., від 27 січня 2017 року позов задоволено. Визнано
ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не проживає у спірному будинку понад один рік без поважних причин, а тому наявні підстави для застосування до спірних правовідносин частини другої
статті 405 ЦК України та визнання відповідача таким, що втратив право користування спірним будинком.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що під час розгляду справи встановлено, що причиною тимчасової відсутності відповідача у спірному будинку є неприязні відносини між учасниками справи та непорозуміння щодо користування спірним будинком, а тому висновок суду першої інстанції про втрату відповідачем права користування будинком не відповідає встановленим у справі обставинам і нормам чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції надав неправильну оцінку депутатському акту від 18 липня 2016 року та не звернув увагу на те, що відповідно до цього акту встановлено непроживання відповідача у спірному будинку більше двох років. На думку заявника, суд апеляційної інстанції не у повному обсязі встановив фактичні обставини справи та неправильно застосував до спірних правовідносин положення статей 355, 356, 358 ЦК України.
Короткий зміст відзиву (заперечення) на касаційну скаргу
У відзиві (запереченні) на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а оскаржене рішення суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Вказував, що позивач створювала йому перешкоди у користуванні спірним будинком, змінили замки. Спірний будинок є єдиним місцем проживання відповідача, іншого житла він не має.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"
(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
03 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 496/2533/16-ц передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Кифоренко Р. Б. 24 жовтня 2013 року (а. с. 5-6).
Акт обстеження житлового будинку від 18 липня 2016 року, складений депутатом Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Цибулею І. О., у присутності сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, містить інформацію про те, що ОСОБА_2, який є батьком ОСОБА_1, зареєстрований у спірному будинку, але не проживає протягом двох років, його особистих речей у будинку немає (а. с. 20).
Зі змісту зазначеного акту обстеження житлового будинку від 18 липня
2016 року слідує, що обстеження будинку проведено на предмет встановлення проживання ОСОБА_6, утой час як акт складено про непроживання ОСОБА_2 .Допитані в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пояснили, що на прохання позивача вони підписали акт депутата сільської ради ОСОБА_7 . При цьому у сам будинок у день підписання акту вони не заходили і будинок не обстежували на предмет знаходження у будинку як відповідача, так і його речей.
Позивач не заперечувала, що акт був складений депутатом сільської ради на її прохання. При складанні акту до будинку ані свідки, ані сам депутат не заходили. У будинку є деякі речі відповідача - телевізор, холодильник, інші речі, які він може забрати у будь-який момент.
Згідно з довідкою Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області від 18 липня 2016 року № 1823 ОСОБА_8 зареєстрована у будинку по АДРЕСА_1 з 1994 року, а ОСОБА_2 - з 1987 року (а. с. 21).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 09 лютого 2017 року, виданого Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_9
Встановлено, що після набуття 24 жовтня 2013 року позивачем права власності на спірний будинок у порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_10 та влаштування позивачем власного життя, відносини між позивачем і відповідачем погіршилися.