Постанова
Іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 757/12885/15-ц
провадження № 61-15040св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Крата В. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
представник заявника- ОСОБА_2,
заінтересовані особи: Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонд соціального страхування України, відділ державної виконавчої служби Шевченківського Головного територіального управління юстиції у м. Києві,
представники Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України: Фреюк Артем Тарасович, Левшунов Дмитро Сергійович,
представники Фонду соціального страхування України: Гірка Сергій Миколайович, Тимченко Олександр Іванович, Далич Олександр Володимирович, Смиковський Василь Петрович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2017 року в складі колегії суддів: Антоненко Н. О., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - ФССНВВПЗУ), третя особа - директор виконавчої дирекції ФССНВВПЗУ Акопян В. Г., про визнання незаконними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, визнання незаконним звільнення, скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Заява мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року, ОСОБА_1 було поновлено на посаді заступника директора виконавчої дирекції ФССНВВПЗУ з 30 вересня 2014 року. Постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Шевченківський РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві) від 08 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження № 52142192 щодо виконання вказаного рішення суду апеляційної інстанції, проте на час звернення із даною заявою рішення суду не виконано. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28 грудня 2014 року було викладено у новій редакції Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", зокрема пунктом 4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що утворюється Фонд соціального страхування України (далі - ФССУ) шляхом реогранізації у формі злиття ФССНВВПЗУ та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Відповідно до пункту 5 вказаного Закону ФССУ та його робочі органи є правонаступниками ФССНВВПЗУ, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення, а також Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень цього Фонду в АРК, областях, містах Києві та Севастополі та їх робочих органів.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив замінити сторону виконавчого провадження № 52142192, зокрема боржника з ФССНВВПЗУ на ФССУ.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження № 52142192, яке ведеться Шевченківським РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві з ФССНВВПЗУ на його правонаступника ФССУ у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора виконавчої дирекції ФССУ.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 206 року № 1774-VIII, на підставі якого проведено реорганізацію ФССНВВПЗУ та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності шляхом їх злиття та утворено ФССУ,відбувся факт правонаступництва за яким попередній боржник підлягає заміні на нового, тобто його правонаступника.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2017 року апеляційну скаргу представника ФССУ - Смиковського В. П. задоволено, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2017 року скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відсутні підстави для задоволення клопотання про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки на час розгляду такого питання запис про припинення ФССНВВПЗУ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено, у зв`язку із чим ФССНВВПЗУ не припинило свою діяльність.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 рокуОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що положення норми частини четвертої статті 36 КЗпП України є спеціальною нормою по відношенню до загальних норм, що містяться у статтях 104 та 106 ЦК України, а тому правонаступництво у трудових відносинах не залежить від внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи. У зв`язку із чим, заявник, вважав, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо незастосування норми статті 36 КЗпП України та застосуванню норми частини другої статті 104 ЦК України щодо моменту припинення юридичної особи у трудових відносинах.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У листопаді 2017 року ФССУ подав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року, рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2015 року в частині відмови у визнанні незаконним наказу директора виконавчої дирекції ФССНВВПЗУ від 26 вересня 2014 року № 64-к, відмови у поновленні на роботі та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким задоволено позов.
Визнано незаконним наказ директора виконавчої дирекції ФССНВВПЗУ
від 26 вересня 2014 року № 64-к у частині звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора виконавчої дирекції ФССНВВПЗУ з 30 вересня 2014 року.
Стягнуто з ФССНВВПЗУ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 129 679,40 грн за вирахуванням обов`язкових податків та зборів.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського РВДВС м. Києва Головного ТУЮ у м. Києві від 08 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження № 52142192 щодо примусового виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2016 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора ФССНВВПЗУ з 30 вересня 2014 року.
Під час розгляду клопотання про заміну сторони виконавчого провадження судами попередніх інстанцій встановлено, що боржником рішення Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2016 року не виконано.