Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 378/1052/17
провадження № 61-37950св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року у складі головуючого судді Марущак Н. М. та постанову Апеляційного суду Київської області від 24 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Гуля В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" (далі - ПАТ "Ідея Банк") про виключення запису з реєстру обтяжень рухомого майна.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 20 вересня 2016 року він набув право власності на автомобіль марки Toyota Avensis, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, проте у липні 2017 року йому стало відомо, що на вказаний автомобіль внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, підставою якого є договір застави транспортного засобу № 6081 від 28 серпня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Чорним І. О., обтяжував ПАТ "Ідея Банк".
Посилаючись на те, що на момент реєстрації транспортного засобу 20 вересня 2016 року відомості в Єдиному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо наявності договору застави транспортного засобу № 6081 від 28 серпня 2012 року були відсутні, він не є стороною такого договору та не має ніяких зобов`язань перед ПАТ "Ідея Банк", й відповідно є добросовісним набувачем, ОСОБА_1 просив виключити із реєстру запис про обтяження вищевказаного автомобіля, встановити порядок виконання судового рішення, яке є підставою для анулювання всіх реєстраційних записів про обтяження транспортного засобу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю правових підстав для скасування обтяження заставного майна спірного легкового автомобіля.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Київської області від 24 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Ставищенського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2018 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином не досліджено докази щодо відсутності обтяжень спірного автомобіля, на момент придбання його позивачем.
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.
Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 20 вересня 2016 року продавець ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 та покупець ОСОБА_1 в сервісному центрі 3249 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Київській області уклали договір купівлі-продажу № 3249/2016/080111 транспортного засобу Toyota Avensis, номер кузова НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_3, легковий седан -В, колір сірий, 2008 року випуску.
Вказаний автомобіль зареєстровано за позивачем з присвоєнням реєстраційного номеру НОМЕР_4 .
Відповідно до витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23 жовтня 2012 року та від 04 липня 2017 року на вказаний автомобіль 23 жовтня 2012 року Львівською філією Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України внесено запис про обтяження на підставі договору застави транспортного засобу № 6081 від 28 серпня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Чорним І. О., обтяжував ПАТ "Ідея Банк".
Обтяження не знімалося, а 22 травня 2017 року продовжено до 22 травня 2022 року.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 1 Закону України "Про заставу" та стаття 572 ЦК України).