Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
справа № 183/6073/16
провадження № 61-34621св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", яка підписана представником Сокуренком Євгеном Сергійовичем, на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2017 року у складі судді: Дубовенко І. Г. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 12 листопада 2010 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, згідно умов якого остання отримала кредит у розмірі 4800 грн у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою 36% на рік суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Позивач вказував, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором станом на 30 вересня 2016 року виникла заборгованість в розмірі 40 962,68 грн, яка складається з: заборгованості по кредиту - 4 675,23 грн; заборгованості по процентам за користування кредитом - 31 060,66 грн; заборгованості за пенею та комісією - 2 800 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн, штраф (процентна складова) - 1 926,79 грн.
АТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 12 листопада 2010 року у розмірі 40 962,68 грн.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що банк звернувся до суду із позовом за захистом свого порушеного права поза межами позовної давності і це є підставою для відмови у задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2016 року АТ КБ "Приватбанк" через представника Сокуренко Є. С . подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржені судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції. При цьому посилалося на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди необґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - стаття 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Рух справи
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 12 листопада 2010 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4 800 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою 36% відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення, яка відповідає строку дії картки. Відповідач отримала картку 12 листопада 2010 року і дія картки закінчилась в листопаді 2011 року.