ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 913/412/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.
за участю секретаря судового засідання - помічника судді : Зуєвої А.О.
за участю : ліквідатора арбітражного керуючого Віскунова О.В., представника ПАТ "Ексім банк"- адвоката Фурсова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2018
та ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.03.2018 в частині відхилення грошових вимог ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області
у справі № 913/412/16
за заявою ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 порушено провадження у справі №913/412/16 про банкрутство ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника.
Постановою Господарського суду Луганської області від 03.10.2017 у справі № 913/412/16 боржника - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначено ліквідатора банкрута.
На офіційному веб-сайті ВГСУ в мережі Інтернет, 18.10.2017 за №46513, оприлюдненно повідомлення про визнання банкрутом ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій".
У лютому 2018, кредитор - ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області звернулось до господарського суду першої інстанції із заявою, з урахуванням уточнень до цієї заяви від 01.02.2018, про визнання кредиторських вимог до боржника, на загальну суму 133 022 849,66 грн., з яких орендна плата за землю юридичних осіб у сумі 732 151,66 грн. за період з 01.11.2017 по 31.12.2017, враховуючи податкові декларації боржника та податок на додану вартість у сумі 132 290 698 грн., згідно податкової декларації поданої боржником, а також судовий збір за подання цієї заяви у сумі 3 524 грн.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.03.2018 у справі № 913/412/16 (суддя Ковалінас М.Ю.), зокрема, грошові вимоги кредитора - ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області до банкрута - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на загальну суму 133 022 849,66 грн. відхилено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2018 у справі № 913/412/16 (судді : Склярук О.І., Чернота Л.Ф., Стойка О.В.) ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.03.2018 залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2018 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.03.2018 в частині відхилення грошових вимог ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області у справі № 913/412/16 скасувати, прийнявши нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області до боржника на зазначену суму.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями щодо відхилення грошових вимог до боржника, скаржник посилається на неврахування судами положень ст. 4 Податкового кодексу України, зокрема, те, що кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу та при цьому, усі платники рівні перед законом.
Крым того, ДПІ у своїй касаційній скарзі посилається на неврахування судами вимоги ст.16, ст. 46, ст. 49 Податкового кодексу України, внаслідок чого вирішуючи даний спір та відхиляючи кредиторські вимоги ДПІ, судом безпідставно залишено поза увагою те, що сума основного боргу, складається із самостійно угоджених сум податкового боргу боржника, відповідно до наданих до контролюючого органу ним податкових декларацій із земельного податку та податку на додану вартість.
Таким чином, на думку скаржника, неврахування судами попередніх інстанцій зазначених ним у касаційній скарзі положень Податкового кодексу України та всіх обставин справи, призвело до винесення судового рішення, яке не відповідає вимогам закону.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 09.08.2018 для розгляду касаційної скарги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області у справі № 913/412/16 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Білоус В.В.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2018 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.03.2018 в частині відхилення грошових вимог ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області у справі № 913/412/16 та справу призначено до розгляду на 17.10.2018 о 10:15 год.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2018 на підставі п.7 ч. 1 ст. 228 ГПК України провадження у справі № 913/412/16 за касаційною скаргою ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2018 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.03.2018 в частині відхилення грошових вимог ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області зупинено до розгляду Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/14827/16.
Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи 12.03.2019 ухвалено постанову у справі № 910/14827/16, яку було оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 27.03.2019.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.03.2019 у справі № 913/412/16 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області та призначено до розгляду на 29.05.2019 на 14:30 год.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення ліквідатора банкрута та представника ПАТ "Ексім банк", які заперечували проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, відхиляючи кредиторські вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області до банкрута в розмірі 133 022 849,66 грн., виходили з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 04.04.2016 ухвалою Господарського суду Луганської області порушено провадження про банкрутство ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника, а постановою суду першої інстанції від 03.10.2017 боржника - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Оприлюднення повідомлення про визнання банкрутом ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" здійснено 18.10.2017 № 46513 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, при цьому 2-х місячний строк для подання заяв кредиторів з грошовими вимогами до банкрута ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій"становить до 18.12.2017.
Із наявних у справі матеріалів вбачається та як встановлено судами обох інстанцій, ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області звернулось до суду першої інстанції із заявою від 01.02.2018, з урахуванням уточнень від 07.03.2018, та просила визнати грошові вимоги до банкрута в розмірі 133 022 849,66 грн., що складаються із заборгованості з орендної плати за землю юридичних осіб - 732 151,66 грн., ці вимоги як поточні, за період з 01.11.2017 по 31.12.2017 згідно податкових декларацій поданих боржником та боргу з податку на додану вартість у сумі 132 290 698 грн., як конкурсні вимоги, враховуючи податкову декларацію за листопад 2017 подану боржником, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 3 524 грн.
З огляду на встановлене вище та враховуючи вимоги ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку щодо відсутності законних підстав для визнання кредиторських вимог ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області до банкрута - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на загальну суму 133 022 849,66 грн., як такі, що нараховані після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Провадження по даній справі про банкрутство ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19 січня 2013.
Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури (ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Пунктом 1.3. ст. 1 Податкового Кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Таким чином, з урахуванням вимог п. 1.3. ст. 1 Податкового Кодексу України та ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якими передбачено, що у справі про банкрутство, з моменту визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, порядок погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з такого боржника регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та враховуючи вимоги ст. 38 Закону про банкрутство, у визнаного судом боржника банкрутом не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом банкрутом), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.