ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/1103/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",
представник - адвокат Шкурат О.М. (довіреність №649 від 26.12.2018)
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Українська національна розрахункова картка",
представник - адвокат Рейдель Р.В. (довіреність №10/9 від 10.09.2018)
розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 22.01.2019
у складі колегії суддів: Тищенко А.І. (головуючий), Михальська Ю.Б., Чорна Л.В.
та рішення Господарського суду Київської області
від 12.09.2018
у складі судді Лопатіна А.В.
у справі № 911/1103/18
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
до Приватного акціонерного товариства "Українська національна розрахункова картка"
про визнання недійсною додаткової угоди
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 26.02.2019 через Північний апеляційний господарський суд Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою №117/5118/2019 від 25.02.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2018 у справі №911/1103/18 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №911/1103/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.03.2019.
3. Ухвалою від 21.03.2019 Верховний Суд поновив Публічному акціонерному товариству Акціонерного банку "Укргазбанк" строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження у справі №911/1103/18 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2018 у справі №911/1103/18, призначив її розгляд на 14.05.2019.
4. Від Приватного акціонерного товариства "Українська національна розрахункова картка" (далі - ПрАТ "УКРКАРТ", відповідач) надійшов відзив на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", позивач, скаржник).
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
5. ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача - ПАТ "Українська національна розрахункова картка" про розірвання визнання недійсною додаткової угоди.
5.1. Позов з посиланням на приписи частини 1 статті 233 ЦК України, обґрунтовано тим, що оспорювана додаткова угода укладена банком під впливом тяжких обставин, а саме: загрози розірвання з боку ПрАТ "УКРКАРТ" договору №777, загрози одностороннього припинення надання послуг банку і, внаслідок цього, загрози припинення надання банком послуг з проведення розрахунків своїм клієнтам. За твердженням позивача, можливе розірвання договору №777 могло призвести до повного зупинення надання послуг банкоматами та терміналами, припинення обслуговування платіжних карток усіх клієнтів банку, яких на той момент налічувалось понад 800 тисяч.
Короткий зміст рішення першої інстанції
6. Рішенням Господарського суду Київської області від 12.09.2018 у справі №911/1103/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
6.1. Місцевим судом встановлено, що 01.10.2001 між Акціонерним товариством відкритого типу "Українська національна розрахункова картка" (правонаступником якого є ПрАТ "УКРКАРТ") та Акціонерним товариством "Укргазбанк" (правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк") укладений договір про надання послуг процесингового центру №777 (далі - договір), згідно з умовами якого компанія надає, а банк використовує та оплачує послуги процесингового центру компанії згідно з тарифами (комісіями), що наведені у додатку 1 (пункт 1.1.).
6.2. Місцевим судом також встановлено, що 26.08.2016 відбулась робоча зустріч представників ПАТ АБ "Укргазбанк" та ПрАТ "УКРКАРТ" про зміну діючих за договором тарифів, що зафіксовано в протоколі робочої зустрічі, на виконання домовленості між сторонами, з метою внесення змін до тарифів позивач направив відповідачу лист №170/10342/2016 від 09.09.2016, яким повідомив останнього про направлення йому проекту додаткової угоди від 09.09.2016 та пропонував його підписати до 12.09.2016, а також долучив два примірники підписаної позивачем додаткової угоди від 09.09.2016. При цьому, судом встановлено, що переговори щодо необхідності зміни тарифів послуг за договором про надання послуг процесингового центру від 01.10.2001 №777 тривали протягом тривалого часу (понад вісім місяців в 2016 році), однак, домовленості у передбаченому сторонами договірному порядку досягнуто не було.
6.3. Місцевий суд зазначив, що відповідач звертаючись до позивача в листі від 19.05.2016 №947/506 вказував про наміри банку створити власний процесинговий центр, щодо подальшого співробітництва між сторонами проводились переговори шляхом обміну листами 12.03.2016, 18.03.2016, 25.03.2016, 05.04.2016 та 14.04.2016), однак, повідомлення про плани щодо подальшого співробітництва ПЦ "УКРКАРТ" не отримав, а додаткова угода від 09.09.2016 укладена за наслідком таких переговорів. Відтак, місцевий суд дійшов висновку про те, що переговори відносно зміни тарифів за послуги, що надаються відповідачем позивачу на підставі договору №777 від 01.10.2001 тривали достатньо часу для вчинення позивачем дій спрямованих на зміну постачальника таких послуг або створення позивачем власного процесингового центру, однак, позивачем таких дій, як до укладення, так і протягом тривалого часу після укладення оспорюваної угоди вчинено не було. Власний процесинговий цент позивачем створено лише у 2018 році. Зазначеним обставинам судом дана оцінка як таким, що свідчать про те, що ПАТ АБ "Укргазбанк" більше року після укладення оскаржуваної угоди влаштовували, як тарифи так і послуги, що надавались відповідачем, заява про укладення спірної угоди під впливом збігу тяжких обставин до суду не подавалась.
6.4. Відносно посилання позивача на лист відповідача від 29.08.2016 №1599/501, яким позивач попереджав про дострокове припинення договору від 01.10.2016 №777, місцевий суд зазначив, що Вищим господарським судом України під час розгляду касаційної скарги у справі №911/3972/16 зазначено, що лист відповідача від 29.08.2016 не є доказом повідомлення про небажання продовжувати строк дії договору №777 від 01.10.2001 в розумінні пункту 9.2. договору, та не свідчить про волевиявлення відповідача припинити дію договору (постанова від 31.07.2017).
6.5. Місцевим судом дано критичну оцінку доводам позивача про необґрунтованість тарифів з посиланням на те, що адвокат позивача у запиті в адресу ТОВ "ТАС ЛІНК" №71-04.06/03 від 04.06.2018, яка також надає послуги процесингового зв`язку, просив надати інформацію лише щодо 19 найменувань послуг, в той час, як в додатковій угоді від 09.09.2016, яку оскаржено, вказано тарифи щодо 75 найменувань послуг, а лист ТОВ "ТАС ЛІНК", який надійшов банку у відповідь на вказаний запит, не можна вважати доказом наявності різниці вартості аналогічних послуг, що надаються ТОВ "ТАС ЛІНК" та ПрАТ "УКРКАРТ", так як порівняння встановлених вказаними юридичними особами тарифів здійснено не на всі види послуг, а вибірково, що унеможливлює здійснення об`єктивного аналізу розміру всіх тарифів на процесингові послуги.
З огляду на таку оцінку доказів та обставин справи, місцевий суд, з посиланням на статтю 6, частину 1 статті 627 ЦК України, дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які б підтверджували укладення позивачем, як стороною оспорюваної угоди 09.09.2016 під впливом тяжкої для неї обставини на вкрай невигідних для неї умовах, що є підставою недійсності правочину за статтею 233 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
7. Постановою від 22.01.2019 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2018 у справі №911/1103/18 залишив без змін (з врахуванням ухвали про виправлення описки 13.02.2019) (т. 2, а.с. 89-100, 102-103).
7.1. Постанова апеляційного суду мотивована встановленням таких обставин та їх відповідною оцінкою апеляційним судом:
- пунктом 3.3 основного договору про надання послуг процесингового центру №777 від 01.10.2001 передбачено можливість укладення додатків до цього договору щодо змін в переліку послуг, тарифах (комісіях);
- додаткова угода 09.09.2016 надіслана позивачем відповідачу листом №170/10342/2016 від 09.09.2016 у двох примірниках, підписаних позивачем, з пропозицією їх підписати за наслідком проведених тривалих переговорів щодо внесення змін до тарифів за процесингові послуги, які будуть надаватися відповідачем позивачу. Листом №1708/501 від 21.09.2016 відповідач повідомив позивача про свою згоду укласти додаткову угоду на умовах, запропонованих позивачем та направив йому підписаний відповідачем примірник додаткової угоди від 09.09.2016;
- обставини дотримання процедури внесення змін до первісного договору досліджувалися судами у справі №910/6002/17 та за наслідком прийнятих рішення Господарського суду міста Києва 13.07.2017, постанови апеляційного суду 24.10.2017, які залишені без змін постановою Верховного Суду 25.04.2018 у цій справі, встановлено, що додаткова угода 09.09.2016 є укладеною та стягнено з позивача на користь відповідача у справі №911/1103/18 заборгованість за цим договором, з урахуванням тарифів, узгоджених додатковою угодою 09.09.2016;
- апеляційний суд погодився з критичною оцінкою місцевим судом доводів позивача про наявність тяжких для нього обставин, що обґрунтовувалися листом відповідача №1599/501 від 29.08.2016, яким відповідач попереджав позивача про можливість дострокового припинення договору від 01.10.2016 №777. Суд зазначив про те, що після направлення відповідачем цього листа, господарські правовідносини між сторонами тривали у звичайному режимі, відповідачем надавалися послуги процесингового центру, а позивачем споживалися ці послуги. Договірні умови дострокового припинення договору передбачали тривалий (до 6 місяців) процес, який не був використаний сторонами у господарській діяльності. Навпаки, позивач ініціював укладення спірної додаткової угоди, а відповідач листом від 21.09.2016 №1708/501 повідомив про прийняття пропозицій позивача щодо внесення змін до договору, зазначив про необхідність приведення до економічно обґрунтованого рівня тарифів та продовження подальших переговорів;
- апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду про недоведення належними доказами обставин укладення оспорюваної угоди на вкрай невигідних для позивача умовах, здійснивши критичну оцінку наданих ним доказів (листа ТОВ "ТАС ЛІНК"), який надійшов банку у відповідь на адвокатський запит, про те, що його не можна вважати доказом наявності різниці у вартості аналогічних послуг, що надаються ТОВ "ТАС ЛІНК" та ПрАТ "УКРКАРТ", так як порівняння встановлених вказаними юридичними особами тарифів здійснено вибірково, що унеможливлює здійснення об`єктивного аналізу розміру всіх тарифів на процесингові послуги);
- посилання позивача на те, що тарифи на послуги для позивача порівняно з такими ж тарифами, що визначені АТ "УКРКАРТ" за договорами з іншими компаніями апеляційний суд визнав також недостатніми на непідтвердження укладення оспорюваного договору на вкрай невигідних умовах, оскільки тарифи на процесингові послуги для кожного окремого споживача не можуть бути однаковими та визначаються окремо, враховуючи певні фактори (кількості таких послуг, тривалості господарських зав`язків між сторонами);
- факт звернення ПАТ АБ "Укргазбанк" до Антимонопольного комітету України із заявою про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях ПрАТ "Українська національна розрахункова картка" під час надання послуг процесингу, також не підтверджує доводів позивача про укладення оспорюваного договору як такого, що вчинено на вкрай невигідних для банку умовах, не впливає на предмет доказування та вирішення спору по суті. З огляду на перевірені докази та обставини справи апеляційний суд погодився з правильністю та повнотою оцінки доказів у справі та правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права місцевим судом, залишивши рішення 12.09.2018 без змін
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (позивач у справі)
8. Скаржник доводив, що наявні в матеріалах справи листи (від 26.01.2017 №170/739/2017, від 27.06.2018 №130-26/05-7943) є беззаперечним доказом того, що банк не влаштовували тарифи, які були встановлені додатковою угодою до договору про надання послуг процесингового центру №777 від 01.10.2001. Скаржник зазначив, що судами при встановлені обставин справи були прийняті тільки окремі докази. При цьому, судом не надано правової оцінки листу від 22.08.2016 №1569/501. Конкретних норм процесуального права, які при цьому порушено судами скаржник не зазначив.
8.1. Скаржник вважав, що обставини, встановлені під час розгляду справи №910/6002/17 не мають відношення до предмета спору, оскільки банком подано позов про визнання недійсною зазначеної додаткової угоди й оскаржується не факт її укладення, а відповідність вимогам закону. Відтак, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій використано неналежні докази та порушено вимоги статті 76 ГПК України.
8.2. Скаржник аргументував, що висновки суду вартості тарифу ПрАТ "УКРКАРТ" та ТОВ "ТАС ЛІНК" ґрунтуються виключно на доводах, зазначених у запереченнях на клопотання про приєднання доказів у справі від 11.07.2018, однак, заперечення, підписані представником відповідача, не є доказом в розумінні статті 73, 77 ГПК України.
8.3. Скаржник доводив, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги різницю в тарифах, яка існує для інших користувачів послуг, та не здійснено аналізу такого тарифу й порівняння. При цьому, судами не було надано оцінку долученим до матеріалів справи листу АМКУ від 05.12.2018 №130-29/05-16296 та попереднім висновкам за результатами розгляду справи №130-26.13/60-17, що також є порушенням норм процесуального права на предмет повноти оцінки доказів, не зазначивши які саме норми права було при цьому порушено.
Доводи інших учасників справи
9. У відзиві ПрАТ "УКРКАРТ" зазначено, що представництво інтересів підприємства в судах особами, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та є найманими працівниками цього ж підприємства, можливо виключно на підставі договору про надання правової допомоги. При цьому, Шкуратом О.М. надано довіреність №411 від 03.10.2017, з якої вбачається, що він є адвокатом і найманим працівником скаржника, однак, договору про надання правової допомоги, а також жодного іншого документа, який підтверджує статус адвоката та здійснення адвокатської діяльності Шкуратом О.М. як самозайнятою особою, останнім не надано.
9.1. У відзиві відповідача також зазначено, що ПАТ АБ "Укргазбанк" мав можливість розірвати або відмовитись від продовження дії договору №777 від 01.10.2001, а також змінити постачальника процесингових послуг. При цьому, сам позивач зазначив, що на час дії договору в Україні діяло як мінімум чотири компанії, які надавали такі послуги, однак, позивачем жодних дій щодо розірвання, відмови від продовження дії договору чи зміни постачальника послуг вчинено не було.