ПОСТАНОВА
Іменем України
10 червня 2019 року
Київ
справа №815/5818/15
адміністративне провадження №К/9901/28170/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2015(суддя Левчук О.А.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 (судді Милосердний М.М., Бітов А.І., Ступакова І.Г.)
у справі № 815/5818/15
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, Арцизька ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області), в якому просив суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2015 № 0000362100.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2015, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 та направити справу до суду першої інстанції для розгляду справи по суті.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що в направленні на перевірку від 13.08.2015 № 215 та № 216 вказано, що перевірка проводиться з 14.08.2015 тривалістю 10 днів. Разом з тим, податковий орган перевірку позивача не провів, однак в акті зазначив, що перевірка проводилася в присутності позивача та з його відома. Судом апеляційної інстанції невірно встановлено обставини справи, оскільки матеріали перевірки до Арзизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від Арцизького районного відділу ГУ МВС України в Одеській області не направлялися, а було направлено лише лист. Акт перевірки та наказ про проведення перевірки складені з порушенням вимог Податкового кодексу України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно рапорту начальника МС № 9 УППСЕГУМВД України в Одеській області підполковника міліції Р.В.Реу від 03.08.2015 на ім`я в.о. начальника Арцизького РО ГУ МВД України в Одеській області капітана міліції Глучану М.І., 03 серпня 2015 року приблизно о 17 год. 30 хв., останній знаходячись в кафе-барі "ІНФОРМАЦІЯ_5", яке розташовано в АДРЕСА_1, виявив факт реалізації продавцем на ім`я - ОСОБА_2 пляшки пива "Чёрный принц" за ціною 12 грн, вміст алкоголю 6,2%. В ході реалізації пива чек не видавався, оскільки був відсутній касовий апарат. У своїх поясненнях, працівникам міліції ОСОБА_2 зазначала, що станом на 03 серпня 2015 року проходила стажування в кафе-барі "ІНФОРМАЦІЯ_5" та знаходилась дома. Їй зателефонувала ОСОБА_3, яка її стажує та попросила підмінити, оскільки ОСОБА_3 необхідно було поїхати до матері, як вона казала, що та захворіла. В той момент, коли ОСОБА_2 знаходилась в барі, до приміщення зайшов незнайомий їй чоловік та дав двадцять гривень однією купюрою, взяв самостійно с холодильника пива "Чёрный принц" та сказав, що хоче його купити. ОСОБА_2 продала йому пиво. Потім цей громадянин пред`явив своє посвідчення та сказав, що вона не має права реалізовувати пиво не маючи ліцензії, на що вона повідомила, що власником даного закладу є ОСОБА_1, та відповідної ліцензії у нього немає.
07 серпня 2015 року в.о. начальника Арцизького районного відділу ГУ МВС України в Одеській області звернувся до начальника ОДПІ Фотки Л.П. з відповідним повідомленням про виявлення працівниками міліції факту роздрібної торгівлі пива в кафе-бар " ІНФОРМАЦІЯ_5 " ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) без спеціального на те дозволу-ліцензії та відповідного касового апарату. Також, в даному листі було прохання про проведення відповідної перевірки та притягнення ФОП до відповідальності.
13.08.2015 року в.о. начальника ОДПІ виданий наказ № 286 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1, тривалістю 10 діб починаючи з 14.08.2015 року.
14.08.2015 року позивачем була отримана копія наказу від 13.08.2015 року № 286 та пред`явлені направлення на перевірку від 13.08.2015 року №215 та 216, що підтверджується його особистим підписом.
25 серпня 2015 року посадовими особами ОДПІ складено акт № 274/15-07-21/2350907297 від 25.08.2015 року "Про результати фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо здійснення підприємницької діяльності без отримання ліцензії". Перевірка проведена на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, листа Арцизького РВ ГУМВС України в Одеській області №46/9686 від 07.08.2015 року, наказу ОДПІ №286 від 13 серпня 2015р. та направлень, №215 та 216 від 13 серпня 2015 року.
Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 . 12 серпня 2015 року зареєстрував реєстратор розрахункових операцій (РРО), назва та номер РРО/КОРО MINI-T400ME №3000154069, місце використання - кафе-бар. З урахуванням наявної у податкового органу інформації, листа Арцизького РВ ГУ МВС України в Одеській області №46/9686 від 07.08.2015 року, пояснень ОСОБА_2 від 03.08.2015 року, посадові особи ОДПІ дійшли до висновку, що ФОП ОСОБА_1 порушив пункт 7 статті 7 Закону України №222-VIII від 02.03.2015 року "Про ліцензування видів господарської діяльності", статті 15 Закону України № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в частині реалізації алкогольних напоїв без відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на загальну суму 12 грн.
На підставі даного акту відповідачем прийнято оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення від 07.09.2015 року № 0000362100, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію у розмірі 17000,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодилася колегія суддів суду апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем порушення законодавства у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Позивачем не доведено, що фактична перевірка не була проведена. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що у відповідача не було необхідності проводити фактичну перевірку позивача відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, оскільки матеріалів, отриманих від РВ ГУМВС України було достатньо для прийняття рішення про застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пунктів 5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
З такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, вважаючи їх передчасними, виходячи з такого.
Згідно статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" 19 грудня 1995 року481/95-BP (далі - Закон № 481/95-BP) роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.