ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/22904/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Дзера С.М.
третьої особи - Комлик І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 07.02.2019
у складі колегії суддів: Отрюха Б.В. (головуючого), Остапенка О.М., Грека Б.М.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 18.07.2018
у складі судді: Івченка А.М.
за позовом Приватного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2"
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Укрбудпроект 1"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДД Інвест"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Естейт"; 4. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича
про визнання правочину недійсним
в межах справи № 910/22904/15
за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош"
ВСТАНОВИВ:
1. В провадженні Господарського суду м. Києва на стадії ліквідаційної процедури знаходиться справа № 910/22904/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" про банкрутство.
2. 30.03.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" до: Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Укрбудпроект 1" - відповідач 1; Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДД Інвест" - відповідач 2; Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Естейт" - відповідач 3; Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - відповідач 4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" арбітражний керуючий Комлик Ілля Сергійович про визнання правочину недійсним в межах справи № 910/22904/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" на підставі частини 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі №910/22904/15 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" про визнання правочину недійсним.
4. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2".
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
6. 11.03.2019 Приватне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі № 910/22904/15, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/22904/15 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.03.2019.
8. Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 910/22904/15 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2018; призначено розгляд касаційної скарги на 22.05.2019 об 11 год. 15 хв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
9. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ПрАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
10. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
10.1 З огляду на наявність судового рішення, що набрало законної сили (ухвала Господарського суду міста Києва від 06.12.2017) у ТОВ "НВФ Укрбудпроект 1" були відсутні будь-які права щодо розпорядження (передачі права власності) на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 99483, а тому останнє не мало права на його відчуження іншій особі - ТОВ "ТДД Інвест".
10.2 Моментом вчинення правочину (документ про передачу права від 30.06.2017 № без номера) щодо передачі права власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 99483 від співвласника ТОВ "НВФ Укрбудпроект 1" до ТОВ "ТДД Інвест" є не 30.06.2017, а 10.11.2017 (дата, коли відбулась його державна реєстрація).
10.3 Висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності на момент вчинення правочину позовів, ухвал, тощо, які б ставили під сумнів право ТОВ "НВФ Укрбудпроект 1" відчужувати право власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 99483 є невірними.
10.4 Всупереч вимогам закону ліквідатором не вжито дій для повернення майна банкрута - знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 99483.
11. Представник скаржника в судовому засіданні 22.05.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
12. ТОВ "ТДД Інвест" та ТОВ "НВФ Укрбудпроект 1" подано відзиви на касаційну скаргу в яких останні просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
13. В судовому засіданні 22.05.2019 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" арбітражний керуючий Комлик І.С. заперечив проти касаційної скарги.
Позиція Верховного Суду
14. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
15. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
17. Згідно частини 3 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" право власності на знак засвідчується свідоцтвом.
18. Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва Установа здійснює державну реєстрацію знака, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
19. Згідно частин 7, 9 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору. Договір про передачу права власності на знак і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.
20. Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
21. Згідно частини 2 статті 1114 Цивільного кодексу України факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.
22. Відповідно до статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
23. Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України
завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
24. Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
25. Всупереч вказаним вимогам закону, судами попередніх інстанцій належним чином не встановлено моменту вчинення правочину - документу про передачу права на підставі якого було здійснено передачу права власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №99483 від співвласника Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Укбудпроект 1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДД Інвест".