1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



04 червня 2019 року

м. Київ



Справа № 904/3551/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,



За участю помічника судді - Нікітіної О.Ю. (здійснює повноваження секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді)



розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2018 (суддя Калиниченко Л.М.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 (головуючий суддя - Дармін М.О., судді: Іванов О.Г., Березкіна О.В.)



за позовом Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

до Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ"

про стягнення заборгованості щодо оплати послуг згідно договору транспортування природного газу, пені, три проценти річних, інфляційних втрат на загальну суму 6 729 454, 12 грн. та судового збору у розмірі 100 941, 82 грн.,



За участю представників сторін:

від позивача: Хромов О.І. - адвокат;

від відповідача: Сорокіна А.В. - адвокат.




ВСТАНОВИВ:



І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень



1. У серпні 2018 року Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з оплати послуг згідно договору транспортування природного газу, пені, 3% річних, інфляційних втрат на загальну суму 6 729 454, 12 грн. та просило відшкодувати понесені судові витрати зі сплати судового збору.



2. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх договірних обов`язків з оплати наданих позивачем послуг у січні-березні 2018 року.



3. Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про те, що сума основного боргу за договором №18/1-ТКЕ від 14.12.2017 зменшилась і складає суму 4 398 164, 09 грн., що підтверджується платіжними документами, які засвідчені банківською установою, а в разі задоволення позову, просив суд зменшити розмір пені на 50% та надати відстрочку виконання судового рішення до січня 2019 року.



ІІ. Короткий зміст судових рішень



4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019, позов задоволено частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 4 398 164, 09 грн., 3% річних у сумі 55 382, 96 грн., інфляційних втрат у розмірі 45 510, 30 грн., зменшено нараховану позивачем пеню за прострочення зобов`язань на 50% до 313 260, 33 грн., стягнуто судовий збір у сумі 100 941, 82 грн. Відмовлено відповідачу у відстроченні виконання рішення до січня 2019 року.



ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді



5. 18.03.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Акціонерним товариством "УКРТРАНСГАЗ" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 до Касаційного господарського суду.



6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2019 року у справі № 904/3551/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.



7. 11.04.2019 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 04.06.2019, якою повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.05.2019.



8. У судове засідання 04.06.2019 з`явилися представники позивача та відповідача. Представник позивача підтримав касаційну скаргу. Представник відповідача виклав заперечення проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.



ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї



9. У касаційній скарзі позивач просить рішення та постанову у справі скасувати в частині зменшення пені і прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.



10. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що факт порушення відповідачем договірних зобов`язань належним чином встановлений судами; угод щодо можливості зменшення штрафних санкцій, пені, 3% річних та інфляційних між сторонами не укладалось.



Оскільки позивач нарахував пеню з дотриманням умов договору і її розмір не є надмірно великим, позивач вважає, що у судів не було підстав для її зменшення.



Позивач також звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 16.10.2018 у справі №910/22964/17, наголошує на його суспільно важливій та стратегічній функції з своєчасного і безперебійного забезпечення суб`єктів господарювання природнім газом та зазначає про наявність значної заборгованості з боку його контрагентів.



Відтак позивач вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, а саме приписи статей 526, 530, 612, 651 Цивільного кодексу України та статей 193, 231 Господарського кодексу України та порушені норми процесуального права, а саме приписи статей 7, 73, 86, 91, 236 Господарського процесуального кодексу України.



11. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення з підстав її необґрунтованості, а оскаржувані судові рішення, як законні та такі, що відповідають обставинам справи, залишити без змін.



Відповідач зазначає, що ним погашається заборгованість за укладеним між сторонами договором №18/1-ТКЕ від 14.12.2017, його тяжкий фінансовий стан підтверджений копією ухвали про відкриття провадження про банкрутство, а позивачем не доведено документально понесення ним додаткових збитків, що є важливою умовою для вирішення питання співрозмірності завданої шкоди та відновлення такої шкоди шляхом застосування до суб`єкта порушення штрафних санкцій у вигляді пені.



V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій



12. Судами у даній справі встановлено, що 14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "УКРТРАНСГАЗ" (далі змінено найменування на Акціонерне товариством "УКРТРАНСГАЗ") та Приватним акціонерним товариством "ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" правонаступником якого є Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" (замовник) укладено договір на транспортування природного газу №18/1-ТКЕ.



13. На виконання умов договору позивач, зокрема, надав у січні-березні 2018 року відповідачу послуги з транспортування природного газу, однак відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання з повної оплати наданих послуг за січень-березень 2018 року не виконав, що стало підставою для подання позову.



VІ. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій



14. Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив зі встановленого та підтвердженого матеріалами справи факту наявності заборгованості у відповідача перед позивачем щодо оплати наданих у 2018 році послуг згідно договору про транспортування природного газу від 14.12.2017 №18/1-ТКЕ у розмірі 4 398 164, 09 грн.



Також суд визнав, що позивач обґрунтовано заявив до стягнення нараховані на вказану суму основної заборгованості 3% річних від простроченої суми за період з 16.02.2018 по 10.07.2018, що складає суму 55 382, 96 грн., та втрат від інфляційних процесів за період з 16.02.2018 по 10.07.2018 на загальну суму 46 510, 30 грн., які підлягають стягненню.



Місцевий господарський суд визнав і те, що нарахована позивачем пеня, за період прострочення з 16.02.2018 - 10.07.2018 на загальну суму 626 520, 64 грн. нарахована позивачем правомірно на підставі пункту 13.5 договору, в якому зазначено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.



Разом з цим суд визнав, що заявлена до стягнення пеня підлягає зменшенню на 50% на підставі статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України.



VІІ. Позиція Верховного Суду



15. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."



З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.



16. Як вбачається з касаційної скарги, позивачем оскаржується рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2018 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі №904/3551/18 лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 50% від заявленої до стягнення пені.



З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції переглядає оскаржувані судові рішення у справі саме лише в частині зменшення розміру пені з 626 520,64 грн. до 313 260, 33 грн.



17. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) передбачена статтею 233 ГК України та частиною 3 статті 551 ЦК України.


................
Перейти до повного тексту