ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/3936/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін:
скаржника - адвокат Лиска П.О.
відповідача 2 - адвокат Сорочан В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 31.01.2019
у складі колегії суддів: Кощеєва І.М. (головуючого), Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.
у справі № 904/3936/18
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології"; 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про визнання договору недійсним,-
ВСТАНОВИВ:
1. ФОП ОСОБА_3 звернувся з позовом до ТОВ "Малі Будівельні Технології" та ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсним (фіктивним) договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації
№ 19-04-16 від 19.04.2016, укладеного між відповідачами.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2018 у даній справі позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
3. Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у даній справі апеляційну скаргу задоволено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2018 у даній справі скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
5. 25.02.2019 Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 через Центральний апеляційний господарський суд звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 25.02.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі № 904/3936/18, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
6. 11.03.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 25.02.2019 разом зі справою № 904/3936/18 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 904/3936/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.03.2019.
8. Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 904/3936/18 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 25.02.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2019; розгляд касаційної скарги призначено на 29.05.2019 об 11 год. 30 хв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
9. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції у даній справі.
10. Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права внаслідок чого безпідставно скасовано законне рішення суду першої інстанції.
11. ФОП ОСОБА_3 подав письмові пояснення у даній справі, які просив врахувати при розгляді касаційної скарги та просив задовольнити касаційну скаргу у повному обсязі.
12. Представник скаржника в судовому засіданні 29.05.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній та заявив про намір звернутися до суду із заявою про розподіл судових витрат.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
13. ФОП ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
14. Представник ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні 29.05.2019 заперечив проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.
Розгляд клопотань Верховним Судом
15. Представником скаржника подано клопотання на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України про зупинення провадження у справі № 904/3936/18 до вирішення справи № 910/8937/18 рішення у якій має істотне значення для правильного вирішення спору у справі № 904/3936/18.
16. Згідно пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
17. З наведеного вбачається, що оцінка об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи повинна здійснюватися судом за результатами оцінки зібраних у справі доказів та встановлених обставин.
18. Разом з тим, з огляду на імперативні приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. З огляду на викладене, клопотання представника скаржника про зупинення провадження у справі № 904/3936/18 на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України не підлягає задоволенню.
Позиція Верховного Суду
20. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
21. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
22. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
23. Як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, зокрема, посилався на те, що враховуючи правові висновки Верховного Суду та приймаючи до уваги не надання Позивачем доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно відповідачів, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, колегія апеляційного суду вважає, що сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадової особи контрагента одного із Відповідачів не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваної господарської операції та не тягне за собою правових наслідків для Позивача. Так, Позивач не є стороною оспорюваного Договору. В обґрунтування порушення його прав Договором Позивач зазначив, що право власності на товар, який є предметом Договору, належить саме йому на підставі договору поставки № 103 від 01.03.2016, а не ТОВ "Малі Будівельні Технології", а відтак Договір порушує права Позивача безперешкодно розпоряджатися своїм майном. Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанцій встановив відсутність доказів, що майно, яке є предметом оспорюваного Договору, належить саме Позивачу на праві власності, оскільки дане майно не має індивідуально визначених ознак, які б свідчили, що саме вказаний підприємець є його власником. Наявність у матеріалах справи вищезгаданого договору поставки № 103 від 01.03.2016, укладеного між ТОВ "Економ-Схід" та Позивачем та відповідних видаткових та товарно-транспортних накладних свідчить про придбання останнім одягу та взуття, які були у використанні, однак допустимих, належних та достатніх доказів того, що саме це майно є предметом оспорюваного Договору, Позивачем не надано.
24. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на таке.
25. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
25.1 19.04.2016 між ТОВ "Малі Будівельні Технології" (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) укладено Договір відповідального зберігання з правом користування та реалізації №19-04-16 (далі - Договір), за умовами якого Замовник передає, а Виконавець приймає на відповідальне зберігання з правом користування та реалізації майно (матеріали, речі) відповідно до переліку, що визначений в акті прийому-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.
25.2 Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 19.04.2018 (п. 6.1 Договору).
25.3 Строк, на який передається майно на відповідальне зберігання, відповідає строку дії договору (п. 1.4 Договору).
25.4 Замовник передає майно виконавцю згідно з актом прийому-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору. У кожному новому випадку передачі майна підписується акт прийому-передачі (п. 1.2 Договору).
25.5 У п. 1.3 Договору передбачено, що вартість майна, переданого на зберігання, становить 61 200,00 грн.
25.6 Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 Договору Замовник зобов`язаний, зокрема, надати Виконавцю майно в момент підписання акту прийому-передачі та має право у будь-який час вимагати у Виконавця повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні; передача майна відбувається шляхом підписання акта одержання майна Замовником.
25.7 Згідно з п. 4.1 Договору Виконавець несе відповідальність за збереження і цілісність майна з моменту передачі на зберігання згідно порядку, передбаченого договором. У випадку реалізації всього майна, яке зберігається, або його частини, виконавець повинен своєчасно повідомити замовника.
25.8 На виконання Договору 19.04.2016 сторонами складено Акт приймання-передачі №1 за Договором про те, що Виконавець прийняв, а Замовник передав майно - 2 040 кг оціночною вартістю 61 200,00 грн.
25.9 Також 19.04.2016 між сторонами договору складено та підписано Акт одержання майна Замовником № 1 за Договором про те, що на виконання п. п. 1.1, 1.2 п. 1 Договору Виконавець передав, а Замовник прийняв майно, передане ним раніше виконавцю, а саме: речі, які були у використанні, у кількості 2 040 кг. оціночною вартістю 61 200,00 грн.
25.10 У подальшому 23.04.2016 між ТОВ "Малі Будівельні Технології" та ФОП ОСОБА_1 укладена Додаткова угода № 1 до Договору, якою доповнено Договір: п. 1.5 про те, що Замовник є власником майна, переданого Виконавцю на зберігання, у кількості 2 040 кг. й вартістю 21 600,00 грн.; п. 1.6 про те, що під речами у даному Договороі слід розуміти одяг і взуття, які були у використанні.
25.11 Сторони договору також домовилися внести зміни до п. 5.1. ст. 5 Договору "Вирішення спорів", виклавши п. 5.1. в наступній редакції: "п.5.1.. Сторони домовилися про те, що спори, які виникають при виконанні цього договору, вирішуються третейським судом у відповідності до Господарського процесуального кодексу України із врахуванням особливостей, передбачений Законом України "Про третейські суди".
25.12 Також, сторони договору домовилися доповнити договір п. 5.2. про те, що третейський розгляд спорів між сторонами буде здійснюватися третейським судом у складі одного третейського судді, який назначається Сторонами, Авдєєвої Юлії Миколаївни, за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Броварська,37 .
25.13 Дана додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами і є невід`ємною частиною Договору (п.7 Додаткової угоди).
25.14 У провадженні Слідчого відділення Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016040630001113 від 06.04.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 2 ст. 15 ч.4 ст. 190 КК України, ОСОБА_3 є потерпілим по даному кримінальному провадженню.
25.15 В межах вказаного кримінального провадження спеціально уповноваженими особами Соборного ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області ведуться оперативно-розшукові слідчі дії, спрямовані на встановлення осіб, винних у вчиненні злочину, відомості про який були внесені до ЄДР 06.04.2016.
26. Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
27. Рішенням третейського суду від 16.06.2016 у складі одного третейського судді Авдєєвої Юлії Миколаївни, який створений для вирішення конкретного спору сторонами, по справі за позовом ТОВ "Малі Будівельні Технології" до ФОП ОСОБА_1 про витребування майна за договором відповідального зберігання з правом користування та реалізації № 19-04-16 від 19.04.2016 позов задоволено частково. Зобов`язано ФОП ОСОБА_1 повернути ТОВ "Малі Будівельні Технології" передані їй за договором відповідального зберігання з правом користування та реалізації № 19-04-16 від 19.04.2016 речі (одяг і взуття, які були у використанні), що належать на праві приватної власності ТОВ "Малі Будівельні Технології", у кількості 2040 кг й вартістю 61 200,00 грн., після того, як прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Ганночка Р.О. поверне тимчасово вилучене майно ОСОБА_1 .