У Х В А Л А
3 червня 2019року
м. Київ
Справа № 639/4429/18
Провадження № 11-516за19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О.Б.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2018 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі за антикорупційною заявою ОСОБА_1 про визнання незаконними дій та бездіяльності через порушення антикорупційного закону, подану в порядку статей 65, 67, 68 Закону України "Про запобігання корупції",
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з антикорупційною заявою, в якій просила:
- відкрити провадження за антикорупційною заявою щодо корупційних порушень посадовців Пенсійного фонду України у Харківській області ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, відносно заяви ОСОБА_1 про проведення перевірки;
- визнати незаконними дії та бездіяльність по непроведенню перевірки правильності нарахування Довідки про складові заробітної плати, висування протиправних вимог до застрахованої особи ОСОБА_1 по наданню нею даних із особової справи та електронних баз даних на вимоги статті 67 антикорупційного закону;
- визнати незаконними дії та бездіяльність по перешкоджанню проведення перевірки Пенсійного фонду України у Харківській області посадовою особою Центральної ОДПІ у м. Харкові ДФС у Харківській області ОСОБА_2 . - корупційними порушеннями із ознакою кримінальних за статтею 356 Кримінального кодексу України;
- зобов`язати посадових осіб Пенсійного фонду України у Харківській області ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 провести перевірку правильності нарахування Довідки про складові заробітної плати ОСОБА_1 за серпень 2006 року та січень 2011 року на відповідність діючому у цей період законодавству України та вжити заходи по відшкодуванню нанесеної матеріальної шкоди із вини працедавця по результатах перевірки;
- зобов`язати посадових осіб Пенсійного фонду України у Харківській області ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відшкодувати нанесену корупційними порушеннями при виконанні посадових обов`язків матеріальну і моральну шкоду ОСОБА_1 у сумі 50 тис. грн із кожного посадовця із подальшим регресом на вимоги статті 68 антикорупційного закону;
- зобов`язати посадову особу Центральної ОДНІ у м. Харкові ДФС у Харківській області ОСОБА_2 відшкодувати нанесену застрахованій особі ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 50 тис. грн із подальшим регресом відповідно до статті 68 антикорупційного закону;
- повідомити НАЗК про вчинення корупційних порушень та порушень, пов`язаних із корупцією, посадовими особами Пенсійного фонду України у Харківській області ОСОБА_5 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 та посадовою особою Центральної ОДНІ у м. Харкові ДФС у Харківській області ОСОБА_2
Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 3 жовтня 2018 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) повернув згадану вище заяву ОСОБА_1 Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 грудня 2018 року на підставі частини п`ятої статті 298 КАС повернув ОСОБА_1 її апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду першої інстанції.
ОСОБА_1 , не погодившись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, 28 січня 2019 року подала касаційну скаргу з вимогою про їх скасування.
Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2019 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а ухвалою від 20 березня 2019 року - повернуто скаржнику.
ОСОБА_1 подала до Великої Палати Верховного Суду скаргу, в якій порушує питання про скасування на ухвал Харківського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2018 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2019 року, які за твердженням скаржника постановлені з неоднаковим застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Крім того, ОСОБА_1 порушує перед Великою Палатою Верховного Суду питання про розгляд по суті її антикорупційної заяви та ухвалення за наслідками такого розгляду зразкового рішення із зобов`язанням фігурантів антикорупційної заяви відшкодувати заявнику матеріальну та моральну шкоду.
Кодекс адміністративного судочинства України чітко визначає випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
За правилами частини третьої статті 292 КАС Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.