постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
28 травня 2019 року
м. Київ
справа № 750/3606/14
провадження № 51-137 км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря Зайчишина В. В.,
захисників Якубова Я. Е., Якуби Г. О.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників Якубова Яшара Елхан огли та Якуби Галини Олександрівни на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 8 грудня 2017 року в кримінальному провадженні № 12014270000000019 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дня народження, уродженця с. Красилівка Бахмацького району Чернігівської області та жителя м. Чернігів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України в редакції Закону України № 222-VII від 18 квітня 2013 року (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 8 грудня 2017 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надав неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах, організаціях, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 2 роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, окрім житла.
На підставі ст. 54 КК позбавлено ОСОБА_2 7 рангу державного службовця.
Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
Як установив суд, ОСОБА_2, обіймаючи посаду заступника директора Департаменту агропромислового розвитку - начальника управління організаційно-кадрової роботи, врегулювання відносин власності, юридичного, інформаційно-комп`ютерного та господарського забезпечення Чернігівської обласної державної адміністрації, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, 03 лютого 2014 року близько 15:50 у службовому кабінеті № 309 розташованому в адміністративній будівлі Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА в м. Чернігові на проспекту Миру, 14, одержав від ОСОБА_3 обумовлену раніше суму грошових коштів у розмірі 120 000 грн за його участь у врегулюванні майнових конфліктів між власниками майнових паїв та ПСП ім. Щорса, директором якого являлася ОСОБА_3, та вирішення питання щодо розподілу майна колишнього сільськогосподарського підприємства.
При цьому, ОСОБА_2 запевнив ОСОБА_3, що в строк до 05 лютого 2014 року здійснить виїзд у с. Старі Боровичі Щорського району Чернігівської області, де з метою вирішення спірних питань на користь останньої, зустрінеться з власниками майнових паїв колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса. Крім того, ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 заздалегідь підготовлені проекти документів щодо врегулювання майнових відносин між власниками майна КСП, а саме: протокол загальних зборів членів КСП; акт приймання-передачі майна; заяву ОСОБА_3 ; перелік майна, що виділяється ОСОБА_3 ; переліки майна на суму невитребуваних майнових паїв колишнього КСП; список осіб на суму невитребуваних майнових паїв колишнього КСП; протокол №14 засідання комісії з організації вирішення майнових питань від 30 січня 2014 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Якубов Я. Е. просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Захисник вважає, що після скасування 2 березня 2016 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвали апеляційного суду від 7 квітня 2015 року в кримінальному провадженні за його касаційною скаргою предметом нового апеляційного розгляду повинна була бути тільки апеляційна скарга захисника, за результатами розгляду якої апеляційному суду слід було закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК. Натомість, при новому розгляді апеляційний суд у порушення вимог ч. 3 ст. 439 КПК розглянув ще й апеляційну скаргу прокурора, вирок районного суду скасував і призначив новий розгляд у суді першої інстанції, який при повторному розгляді постановив вирок і засудив ОСОБА_2 за більш тяжкий злочин.
На переконання захисника, висновки суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються жодними доказами. А тому він вважає, що визнавши ОСОБА_2 винуватим у вчиненні цього злочину місцевий суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
Стверджує, що в своєму рішенні суд апеляційної інстанції не надав відповідей на всі доводи його апеляційної скарги, у тому числі й щодо відсутності складу злочину в діях засудженого, а тому прийнята цим судом ухвала є незаконною і не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Захисник Якуб Г. О. у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
На думку захисника, при розгляді кримінального провадження суди першої та апеляційної інстанцій порушили вимоги ч. 12 ст. 290 КПК і при оцінці доказів безпідставно взяли до уваги результати проведення в справі негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД), тоді як ухвали слідчого судді про надання дозволу на їх проведення при виконанні вимог ст. 290 КПК стороні захисту не відкривалися і були надані прокурором лише під час судового розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на це вважає, що судами не було надано відповідної оцінки з точки зору належності та допустимості наступних доказів: протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 4 лютого 2014 року; протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 4 лютого 2014 року; протоколам з додатками про дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 10, 11, 12 березня та 4 квітня 2014 року; протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 28 березня 2014 року.
Звертає увагу Суду на те, що обшук службового кабінету ОСОБА_2 3 лютого 2014 року було проведено без дозволу та ухвали слідчого судді, а тому протокол проведення цієї слідчої дії суд також неправильно визнав допустимим доказом у справі.
Також захисник вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав належної оцінки показанням тих свідків, свідчення яких вказували на відсутність у діях ОСОБА_2 складу злочину, та всупереч вимогам ч. 2 ст. 84 КПК як на доказ вини засудженого послався на рапорт оперуповноваженого УБОЗ УМВС України в Чернігівській області від 20 січня 2014 року.
Зазначає, що при перегляді справи апеляційний суд, не зважаючи на зміну свідком ОСОБА_3 своїх показів, не дослідив повторно всіх доказів у справі, чим, на думку захисника, порушив вимоги ст. 404 КПК та формально розглянув доводи апеляційної скарги сторони захисту, а також не відобразив у своєму рішенні показання допитаного цим судом свідка ОСОБА_4
Крім того зауважує, що в своєму рішенні апеляційний суд неправильно вказав про неможливість застосувати до ОСОБА_2 положення ст. 75 КК з огляду на те, що вчинений ним злочин є корупційним, оскільки наведені у вироку події мали місце до внесення відповідних змін у цю норму.
Позиція учасників судового провадження
У судовому засіданні захисники Якубов Я. Е. та Якуб Г. О . вимоги касаційних скарг підтримали і просили Суд їх задовольнити.
Прокурор Чабанюк Т. В. просила відмовити в задоволенні касаційних скарг та залишити судові рішення без зміни.