1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

06 червня 2019 року

м. Київ

справа № 761/5573/15-ц

провадження № 61-9821св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.


учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк",

процесуальним правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал",

відповідач - ОСОБА_1,


розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 червня 2015 року у складі судді Мальцева Д. О. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Мазурик О. Ф., Волошиної В. М.,


ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (далі - ПАТ "Креді Агріколь Банк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 55 589, 10 грн.

Позов мотивовано тим, що 24 червня 2014 року між сторонами було укладено комплексний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит на споживчі потреби у розмірі 52 000 грн строком з 24 червня 2014 року до 23 червня 2017 року.

Відповідач належним чином не виконувала умов кредитного договору,

у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 25 грудня 2014 року складає 55 589,10 грн та складається з: 49 387,85 грн - заборгованість за кредитом; 1171,60 грн - заборгованість за процентами; 4679,22 грн -заборгованості по комісії; 350,43 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентна та комісійна винагорода.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 червня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Креді Агріколь Банк" заборгованість за комплексним договором у розмірі 55 589, 10 грн.

Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що внаслідок неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача. Розрахунок заборгованості, наданий банком, відповідає умовам договору та відповідачем не спростований.

Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що між ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" та ПАТ "Креді Агріколь Банк" 25 березня 2016 року укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким відступлено право вимоги, в тому числі за договором, укладеним з ОСОБА_1, у зв`язку з чим, за клопотанням ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" ухвалою суду від 12 вересня 2017 року апеляційним судом замінено сторону відповідно до статті 37 ЦПК України(в редакції, чинній на момент відповідної процесуальної дії). Замінено позивача - ПАТ "Креді Агріколь Банк" його процесуальним правонаступником - ТОВ ФК "Кредит-Капітал".

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, відповідач посилалася на те, що кредитний договір вона не підписувала та не укладала, у зв`язку з чим за її клопотанням ухвалою апеляційного суду від 03 жовтня 2017 року призначено судово-почеркознавчу експертизу. Разом з тим вказана експертиза не була проведена у зв`язку

з ухиленням ОСОБА_1 від надання необхідних матеріалів (зразків підпису), тому на підставі статті 109 ЦПК України апеляційний суд визнав встановленим факт укладення комплексного договору, на підставі якого ОСОБА_1 отримала у кредит кошти і умови якого порушила, та погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості за цим договором.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська - за місцем реєстрації відповідача. Постановити окрему ухвалу стосовно суддів апеляційного суду за порушення норм процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 підписано комплексний договір від 24 червня 2014 року, а отже, для неї не можуть настати наслідки, передбачені статтями 526, 1050 ЦК України, і не могли бути застосовані судом.

На даний час невирішеним залишилось питання дійсності чи недійсності кредитного договору (комплексного договору від 24 червня 2014 року), який може бути підставою для стягнення грошових коштів чи відмови в цьому. Але таких доказів матеріали справи не містять, а провадження щодо недійсності вказаного договору перебуває на розгляді в Амур-Нижньодніпровському районному суді м. Дніпропетровська і до цього часу не розглянуте, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд першої інстанції розглянув справу з порушенням правил підсудності, оскільки відповідач зареєстрована в м . Дніпро в Амур - Нижньодніпровському районі, а фактично проживає в Покровському районі Дніпропетровської області. Також суд розглянув справу за її відсутності та не повідомив про день та час розгляду справи, чим позбавив можливості заявити клопотання про призначення експертизи, подати зустрічний позов, а також подавати докази. При розгляді цієї справи по суті суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі ксерокопій документів, при цьому не витребував та не оглянув оригінали цих документів, що не узгоджується з положеннями норм процесуального права щодо належності і допустимості доказів.

Під час апеляційного розгляду справи порушено права відповідача, оскільки апеляційним судом проігноровано клопотання останньої про розгляд справи в режимі відеоконференції. У клопотанні про призначення судово-почеркознавчої експертизи відповідач просила доручити проведення експертизи Дніпропетровському НДІСЕ, однак проведення вказаної експертизи судом апеляційної інстанції без будь-яких обґрунтувань доручено Київському НДІСЕ. Клопотання відповідача про виправлення описки в ухвалі про призначення експертизи не розглянуто. При цьому на виконання вимог ухвали про призначення експертизи відповідачем були надані усі необхідні зразки підпису, які засвідчені відповідальною особою суду та в присутності суддів апеляційного суду м. Києва в режимі відеоконференції. Разом з тим ці зразки підписів не надіслані апеляційним судом до експертної установи, та передчасно поновлено провадження у справі. Матеріали справи не містять доказів ухилення відповідача у наданні матеріалів для проведення експертизи. У порушення норм ЦПК України, апеляційний суд повернув подану відповідачем зустрічну позовну заяву листом.

Апеляційний суд не вирішив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, за поданим нею позовом до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська про визнання недійсним кредитного договору, провадження у якій було відкрито, і яка судом не вирішена.

Також, заявник вважає, що апеляційний суд розглянув справу за нормами ЦПК України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, зокрема, провів заміну сторони у справі згідно зі статтею 37 ЦПК України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), та не вирішив це питання окремим процесуальним документом, чим позбавив відповідача права на її оскарження.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ ФК "Кредит-Капітал" заперечує проти доводів відповідача та просить залишити ухвалені у справі судові рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Також ТОВ ФК "Кредит-Капітал" подало заяву про залучення до участі у справі у якості правонаступника позивача - "Креді Агріколь Банк", яку мотивовано тим, що між ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" та ПАТ "Креді Агріколь Банк" 25 березня 2016 року укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким відступлено право вимоги, в тому числі за договором, укладеним з ОСОБА_1

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Верховний суд відхиляє заяву ТОВ ФК "Кредит-Капітал" про залучення до участі у справі у якості правонаступника позивача - ПАТ "Креді Агріколь Банк", оскільки вказане питання вже вирішено судом апеляційної інстанції за нормами ЦПК України в редакції, яка діяла на час вчинення відповідної процесуальної дії, і додаткової констатації на стадії касаційного розгляду справи не потребує.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту