Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
справа № 501/1639/16-ц
провадження № 61-88св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2018 рокуу складі колегії суддів: Цюри Т. В., Кононенко Н. А., Сегеди С. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позовна заява мотивована тим, що 01 січня 2013 року ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 суму у розмірі 353 000,00 грн за умови повернення
до 01 вересня 2013 року, про що відповідач написав розписку. Відповідач до теперішнього часу борг не повернув.
ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму боргу у розмірі 353 000,00 грн, проценти за користування грошовими коштами за період з 01 січня 2013 року по 11 липня 2016 року в сумі 188 207,00 грн, суму індексу інфляції за період прострочення з вересня 2013 року по липень
2016 року в розмірі 317 700,00 грн та 3 % річних за період прострочення з вересня 2013 року по липень 2016 року в сумі 30 290,30 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 22 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 889 197,30 грн, з яких: заборгованість за договором позики - 353 000,00 грн, проценти за користування грошовими коштами -
188 207,00 грн, сума індексу інфляції за період прострочення - 317 700,00 грн та 3 % річних за період прострочення - 30 290,30 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі
6 890,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованим, а тому підлягають задоволенню.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 28 березня 2017 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 серпня 2016 року залишено без задоволення.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено.
Заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 серпня 2016 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що розписка, укладена між сторонами, написана з метою приховання іншого правочину, що встановлено рішенням Київського районного суду міста Одеси від 24 січня 2018 року. Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
21 грудня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляцінйого суду Одеської області від 27 листопада 2018 року та залишити в силі заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 серпня 2016 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції надано неправильну оцінку фактичним обставинам справи та доказам, наявним в матеріалах справи, що призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 24 січня 2018 року по цивільній справі № 520/10265/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ТОВ "Агура-Чародій", ПНВФ "Вітас", про визнання договору позики недійсним, не має преюдиціального значення для вирішення даної справи.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Іллічівського міського суду Одеської області.
Зупинено дію постанови апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2018 року до закінчення касаційного провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оцінка обставин справи та мотиви, з яких виходить Верховний Суд:
У справі яка переглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що
01 січня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, за яким відповідач отримав від позивача грошову суму у розмірі
353 000,00 грн, яку зобов`язався повернути до 01 вересня 2013 року.
У підтвердження укладеного договору позики відповідач надав позивачеві розписку. Однак, ОСОБА_2 не виконав свої зобов`язання.
ОСОБА_1 був директором та засновником ПНВФ "Вітас", а ОСОБА_2 - директором ТОВ "Агура-Чародій". Між підприємствами існували договірні відносини, згідно яких позивач поставляв для ТОВ "Агура-Чародій" поліетиленові труби для газового обладнання та водопроводу.
В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ТОВ "Агура-Чародій", ПНВФ "Вітас", про визнання договору позики недійсним (справа