ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2019 року
Київ
справа №826/16450/14
адміністративне провадження №К/9901/9673/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2014 (суддя - Гарник К.Ю.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2015 (головуючий суддя - Старова Н.Е., судді: Файдюк В.В., Чаку Є.В.)
у справі №826/16450/14 за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 08.10.2014 №0002464201.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2015, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників оскаржило їх у касаційному порядку.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та зазначає, що підприємством сплату грошового зобов`язання було здійснено з порушенням строків такої сплати, що свідчить про правомірність застосування штрафу на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" з питань своєчасності сплати податку на прибуток за 2013 рік згідно декларації з податку на прибуток від 28.02.2014 № 9090876810.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.09.2014 № 1112/28-10-42-10/1181765, в якому відображено висновок, що в порушення пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" несвоєчасно сплачено суму податку на прибуток за 2013 рік.
На підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2014 № 0002464201, згідно з яким Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" зобов`язано сплатити штраф у розмірі 65546,65 грн.
Відповідно до підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Строки сплати податкового зобов`язання визначені статтею 57 Податкового кодексу України, зокрема пунктом 57.1 цієї статті встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, граничний строк подачі податкової декларації і податку на прибуток за 2013 рік - 01.03.2014, позивачем податкову декларацію подано 28.02.2014. Відповідно, граничний строк сплати податкового зобов`язання платником податків за податковою декларацією за 2013 рік - 11.03.2014
Як встановлено судами, в декларації з податку на прибуток за 2013 рік позивач задекларував такі показники: 14 рядок - податок на прибуток за звітний (податковий) період - 2269674, 00 грн.; 20 рядок - сума нарахованого авансового внеску у зв`язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді за місцезнаходженням юридичної особи - платника консолідованого податку - 6873275, 00 грн.
За результатами 2013 року згідно з річною декларацією позивачем отримано прибуток від фінансово-господарської діяльності, об`єкт оподаткування становив 212971343,00 грн. (рядок 07 декларації). Позитивне значення податку на прибуток, яке відображено у рядку 11 декларації - 40464564,00 грн. Сума зменшення нарахованого податку, яке відображено у рядку 13 ЗП декларації склала 42734238,00 грн.
Тобто, від`ємне значення податку на прибуток за річною декларацією становило 2269674,00 грн. (рядок 16 декларації за кодом класифікації доходів) бюджету 11020100).