РІШЕННЯ
Іменем України
29 травня 2019 року
Київ
справа №9901/117/19
адміністративне провадження №П/9901/117/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
при секретарі судового засідання Горбатюка В.С.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Таркаєвої О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
І. ПОЗОВНІ ВИМОГИ
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просить суд:
визнати неправомірними і такими, що становлять втручання в приватне життя позивача дії Комісії щодо намагання примусити ОСОБА_1 під загрозою звільнення проходити примусові психологічні обстеження у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді;
зобов`язати Комісію утриматись від вчинення таких дій.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 наводить наступні доводи. Спроба застосувати до позивача під загрозою звільнення з посади процедуру примусового оцінювання, на підставі пункту 20 Розділу ХІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також спроба використати позивача без його згоди в якості об`єкта психологічних досліджень є незаконним втручанням у приватне життя, оскільки такі дії не відповідають національному законодавству та принципу верховенства права.
Як зазначає позивач, одним з принципів верховенства права є необхідність дотримання вимоги, що рішення, яким встановлюється обмеження прав, приймались "судом, встановленим законом". Не є гарантією незалежності від інших гілок влади те, що членів Комісії обрано з`їздом суддів, оскільки одразу після обрання, судді-члени ВККС стають повністю незалежними від суддівської спільноти і не несуть відповідальності перед ними за свої дії. На думку позивача, відсутність зворотного зв`язку з суддями, які обрали членів ВККС та різниця в статусі дають підстави стверджувати, що судді-члени ВККС не можуть вважатися представниками суддівського корпусу в державному органі. ВККС - як державний орган, не може вважатися органом суддівського самоврядування та відповідно "судом, встановленим законом", у розумінні Європейського суду.
Крім того, позивач наголошує про закінчення строку повноважень членів ВККС: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та аргументує свою позицію з посиланням на рішенням ЄСПЛ, згідно якого практика автоматичного продовження строку перебування судді не посаді на невизначений строк по спливу законодавчого строку перебування на посаді, якщо їх не було перепризначено на посаду, була визнана такою, що порушує принцип "суду, встановленого законом".
Позивач, викладаючи свої доводи, посилається на Окрему думку суддів Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статтей 157, 158 Конституції України.
Як вказує позивач, ВККС змушуючи ОСОБА_1 ставати об`єктом медичних обстежень проти його волі не переслідувала легітимну мету, зазначений захід ВККС не був "відповідним до закону", що є достатнім для того, щоб суд визнав, що було порушення статті 8 Конвенції.
Крім того, позивачем були викладені обґрунтування заявленого позову у додаткових поясненнях, де ОСОБА_1 зазначає, що здійснює правосуддя протягом більше тридцяти років, а дії щодо примушування його до підтвердження можливості здійснювати правосуддя у місцевому суді за критерієм професійної компетенції, позивач вважає приниженням ділової репутації і відповідно втручанням у приватне життя. Водночас, дії Комісії щодо примушування позивача до підтвердження доброчесності, свідчать про наявність припущення про недоброчесність позивача, і відповідно є порушенням принципу презумпції доброчесності. Також, дії Комісії щодо примушування позивача до проходження інтерв`ю з психологом для встановлення когнітивних можливостей здійснювати правосуддя у місцевому суді, свідчить, що Комісія вважає позивача недостатньо розумово розвинутим. Вказані обставини принижують людську гідність та порушують психологічну недоторканість позивача.
Позивач звертає увагу, у відповіді на відзив, що для Венеціанської комісії і Департаменту з прав людини є очевидним, що будь-який закон, а тим більше підзаконний акт, які передбачають звільнення судді поза межами індивідуальної дисциплінарної процедури, явно не відповідає вимогам статті 126 Конституції України.
У свою чергу, відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позову, з наступних підстав.
Система оцінювання суддів, як одна із складових елементів судової реформи впроваджена для сприяння ефективному здійсненню правосуддя та підвищення якості судової системи держави. Метою кваліфікаційного оцінювання є визначення здатності судді й надалі здійснювати правосуддя за критеріями компетентності, професійної етики та добропорядності.
Відповідач зауважує, що приписи пункту 20 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими запроваджено процедуру оцінювання суддів, є чинними, неконституційними у встановленому порядку не визнавалися. Законом України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що до повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання. Однією з підстав для проведення кваліфікаційного оцінювання є рішення Комісії про призначення кваліфікаційного оцінювання у випадках, визначених законом.
Рішенням Комісії призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, у тому числі судді Господарського суду Миколаївської області ОСОБА_1
Нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією за критеріями: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність та включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Для цілей формування суддівського досьє ВККС може ухвалити рішення про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, загальних здібностей, а також про застосування інших засобів встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення визначено основні аспекти тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей.
Таким чином, вказує відповідач, Комісія діяла на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Законами України, а відтак твердження позивача про незаконні дії ВККС є необґрунтованими. Як вважає відповідач, обставини спірних правовідносин вказують на правомірність дій Комісії. Крім того, з боку ВККС на виконання делегованих повноважень у розумінні адміністративного судочинства не спричинено певних правових наслідків, які призвели до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2019 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ВККС про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 24.04.2019. У судовому засіданні 24.04.2019 оголошено перерву до 29.05.2019.
29.05.2019 у судовому засіданні за участю представників сторін судом розглянуто клопотання позивача про залучення до участі в справі у якості експертів з питань права суддів Конституційного Суду України: Касмініна О.В., Шаптали Н.К., Сліденко І.Д., Мельника М.І., Сас С.В., Гультай М.М., Вдовіченка С.Л., Шевчука С.В., Тупицького О.М., Литвинова О.М. для надання висновку про відповідність Конституції України пункту 20 Розділу ХІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та дій Комісії щодо примусового психологічного обстеження суддів на підставі цієї норми. Без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про залучення експертів з питань права.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ВККС про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення про відмову у задоволенні позову.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 здійснює правосуддя як професійний суддя з 1988 року. У 1992 році Верховною Радою України обраний суддею безстроково.
Рішенням Комісії від 07.06.2018 №133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, у тому числі ОСОБА_1 .
При цьому, рішенням Комісії від 02.08.2018 №185/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
18.10.2018 рішенням Комісії №231/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання у межах конкурсу на зайняття 23 вакантних посад суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зокрема, ОСОБА_1 .
У межах проведення відбору до Верховного Суду, у якому приймав участь позивач, рішенням ВККС від 30.11.2018 №290/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей учасникам конкурсу на заняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду. Згідно графіку складення тестування ОСОБА_1 призначено комп`ютерне тестування на 14.12.2018 та інтерв`ю з психологом - 23.12.2018.
14.12.2018 позивач склав комп`ютерне тестування в межах проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.
20.12.2018 Комісія, розглянувши питання про затвердження результатів виконання практичного завдання під час іспиту та загальних результатів іспиту, як першого етапу кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ухвалила рішення №323/зп-18, яким, серед іншого, відмовила позивачу у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
23.12.2018 ОСОБА_1 працівниками ТОВ "ОС України" відмовлено в проведенні інтерв`ю з психологом, з посиланням на лист Комісії від 21.12.2018 №21-7617/18 про припинення участі у кваліфікаційному оцінюванні кандидатів на заняття вакантних посад суддів Касаційного господарського та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, стосовно яких у межах конкурсу рішенням Комісії від 30.11.2018 №290/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, у тому числі позивачу.
Рішенням Комісії від 16.01.2019 №10/зп-19 позивача включено до графіка тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, інтерв`ю з психологом призначено на 30.03.2019.
Листом від 21.01.2019 №21-339/19 відповідачем повідомлено позивача, що з метою завершення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді рішенням Комісії від 16.01.2019 призначено стосовно ОСОБА_1 проведення інтерв`ю з психологом на 30.03.2019.
Вважаючи, що вказаним листом Комісія намагається застосувати до позивача процедуру примусового оцінювання, а також використати ОСОБА_1 без його згоди у якості об`єкта психологічних досліджень, що є на думку позивача втручанням у його приватне життя, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій ВККС протиправними та зобов`язання ВККС утриматись від вчинення таких дій.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
Частинами першою, третьою статті 92 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус судді" визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
Порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається цим Законом та Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який визначає порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія), спрямований на реалізацію повноважень, визначених Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів", порядок підготовки, розгляду та ухвалення Комісією рішень, а також інші питання процедурної діяльності Комісії.
Приписами пункту 7 частини першої статті 93 "Про судоустрій і статус суддів" до повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України віднесено проведення кваліфікаційного оцінювання.
Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика та доброчесність.
Критеріями кваліфікаційного оцінювання, за частиною другою статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п`ятої статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Згідно з частиною першою статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Частина третя статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що для цілей формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, загальних здібностей, а також про застосування інших засобів встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.