1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду




УХВАЛА

03 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 520/12022/17

Провадження № 11-521апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гриціва М.І.,

суддів: Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Єленіної Ж.М., Князєва В.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Пророка В.В., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Калініна Юрія Васильовича - заступника голови Київської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Обслуговуючий кооператив "Автостоянка Люстдорф", Комунальне підприємство (далі - КП) "Одестранспарксервіс", про визнання протиправним (незаконним) і нечинним рішення Одеської міської ради, визнання протиправними дій, зобов`язання утриматись від вчинення певних дій, та

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовними вимогами

визнати протиправним (незаконним) та нечинним рішення Одеської міської ради від 15 березня 2017 року № 1813-VII "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 27 серпня 2014 року № 5286-VI "Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території міста Одеси" в новій редакції", в частині доповнення пунктом № 109 за Київським районом Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси (спеціально відведені автостоянки), затвердженого згідно з Додатком № 2, який міститься в підпункті 1.2 пункту 1 оскарженого рішення, згідно з текстом якого "Київський район, пункт № 109, місцезнаходження спеціальної земельної ділянки вул. Люстдорфська дорога, 55/2, кількість місць для паркування (одиниць) 64, займана площа 913,00 кв. м., технічне облаштування облаштоване";

визнати дії Київської районної адміністрації Одеської міської ради щодо погодження схеми розміщення транспортних засобів на спеціально відведеній автостоянці 64 м/м, площею 913 кв. м., за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55/2, протиправними;

зобов`язати Київську районну адміністрацію Одеської міської ради утриматись від вчинення дій щодо узгодження розміщення парковок, автостоянок на території Київського району м. Одеси до затвердження порядку (способу передбаченого законом) погодження (узгодження) розміщення парковок, автостоянок на території Київського району м. Одеси.

Київський районний суд міста Одеси рішенням від 11 квітня 2018 року позов задовольнив частково.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 грудня 2018 року рішення змінив, виклав абзац другий резолютивної частини рішення в іншій редакції. У решті рішення суду залишив без змін.

Одеська міська рада та КП "Одестранспарксервіс" не погодилися із зазначеними судовими рішеннями і подали касаційні скарги про їх скасування. Вважають, що суд першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального і процесуального права. Серед аргументів незгоди із правовими висновками судів попередніх інстанцій скаржники виокремлюють ті, що вказують на порушення судами правил предметної юрисдикції.

Зокрема, з погляду останніх, оскаржене рішення Одеської міської ради є проявом реалізації правоможності власника нерухомого майна, яким є Одеська територіальна громада, від імені якої діє міська рада як рівний учасник цивільних правовідносин, а не владного органу місцевого самоврядування, що реалізує певні управлінські функції стосовно позивачки. Попри належність міської ради до органів місцевого самоврядування, цей статус сам по собі ще не надає спірним відносинам ознак публічного-правого конфлікту, у якому Одеська міська рада перебуває в ранзі суб`єкта владних повноважень, що видає (приймає) обов`язкові до виконання управлінські рішення (веління), яким позивачка повинна підкорятися.

Переконують, що описана юридична природа відносин, що склалися між сторонами, зумовлювала позивачку обрати цивільно-правовий спосіб захисту свого порушеного цивільного права, а судів першої та апеляційної інстанції не приймати до розгляду спір, що потребує таких форм захисту. За наявності клопотання одного із відповідачів у цій справі суди мали ухвалити рішення про закриття проводження в адміністративній справі.

Київська районна адміністрація Одеської міської ради у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення у зв`язку із порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалами від 12 лютого, 01 березня та 15 квітня 2019 року відкрив касаційні провадження.

20 травня 2019 року цей самий суд ухвалою передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до частини шостої статті 346 КАС справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.


................
Перейти до повного тексту