Постанова
іменем України
4 червня 2019 року
м. Київ
справа № 135/112/17
провадження № 51-6765км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Дрозда Р.І.,
прокурора Гаврилюка С.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, та представника цивільного позивача ПАТ "Укртелеком" - директора Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" Кузнєцова В.В. на вирок Ладижинського міського суду Вінницької області від 8 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020070000007, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого 14 грудня 2016 року вироком Ладижинського міського суду Вінницької області за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до трьох років шести місяців позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Нижнєвартовська Тюменської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_2 ), раніше судимого, останній раз 25 жовтня 2016 року вироком Ладижинського міського суду Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК до одного року позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, вирок цього ж суду від 6 жовтня 2016 року, яким призначено покарання у виді штрафу в сумі 1020 грн, ухвалено виконувати самостійно,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 8 грудня 2017 року:
ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років, а на підставі ст. 71 КК до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 14 грудня 2016 року та остаточно призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк шість років;
ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років, а на підставі ст. 71 КК до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2016 року та остаточно призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років шість місяців, а призначене за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 6 жовтня 2016 року покарання у виді штрафу в сумі 1020 грн відповідно до ч. 3 ст. 72 КК ухвалено виконувати самостійно.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначено рахувати з часу їх затримання - з 27 січня 2017 року.
Крім того, зараховано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у строк покарання строк їх попереднього ув`язнення з 27 січня 2017 року до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Цивільний позов ПАТ "Укртелеком" задоволено частково, ухвалено стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14258 грн 75 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Ладижинського міського суду Вінницької області від 8 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закрито.
Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника ПАТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" Ковальової Н.С. залишено без задоволення, а зазначений вирок місцевого суду - без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у тому, що вони 4 січня 2017 року приблизно о 3-ій год, діючи за попередньою змовою та заздалегідь підготувавшись, взявши з собою кусачки, які належали ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна через відчинені металеві двері проникли у підвальне приміщення багатоквартирного будинку АДРЕСА_3, де зі стіни коридору із застосуванням металевих кусачок вчинили крадіжку кабелю зв`язку марки ТПП 30х2х0,4 загальною довжиною 10 м вартістю 14 грн 10 коп. за погонний метр та кабелем зв`язку ТПП 20х2х0,4 загальною довжиною 75 м вартістю 8 грн 25 коп. за погонний метр.
У подальшому в лісосмузі неподалік садівничого товариства "Протон" у м. Ладижині Вінницької області ці кабелі зв`язку ОСОБА_1 очистив від захисного покриття та передав ОСОБА_2, який їх продав, унаслідок чого вони заподіяли ПАТ "Укртелеком" матеріальну шкоду на суму 759 грн 75 коп.
Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою, у період з 6 січня 2017 року по 17 січня 2017 року з підвальних приміщень багатоквартирних будинків у м . Ладижині Вінницької області за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, аналогічним способом із застосуванням металевих кусачок вчинили ще вісім епізодів крадіжок кабелю зв`язку ПАТ "Укртелеком".
Своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяли ПАТ "Укртелеком" матеріальну шкоду на загальну суму 14258 грн 75 коп.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати в частині вирішення цивільного позову і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що всупереч вимогам ст. ст. 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) апеляційним судом належно не перевірено доводи апеляційної скарги представника цивільного позивача про неправильне вирішення цивільного позову та не наведено мотивів на спростування цих доводів.
У касаційній скарзі представник цивільного позивача ПАТ "Укртелеком" - директор Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" Кузнєцов В.В. просить судові рішення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати в частині вирішення цивільного позову і призначити в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції. На думку представника цивільного позивача, суд мав би стягнути із засуджених на користь потерпілої сторони - цивільного позивача (ПАТ "Укртелеком") збитки в повному обсязі, що підтверджувалися даними кошторисів та розрахунків, наданих суду, на загальну суму 34123 грн 85 коп. Посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст. ст. 128, 349, 358, 368 КПК, а також неврахування положень ст. ст. 22, 1192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), якими передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна та вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Вказує на те, що апеляційний суд належно не перевірив доводи апеляційної скарги представника цивільного позивача та не зазначив в ухвалі підстав, з яких її визнав необґрунтованою.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Гаврилюк С.М. вважав касаційну скаргу прокурораобґрунтованою, просив її задовольнити, а касаційну скаргу представника цивільного позивача просив задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати в частині вирішення цивільного позову і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Гаврилюка С.М., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково, а касаційну скаргу представника цивільного позивача задовольнити на таких підставах.
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин (ст. 433КПК).
У п.1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.