Постанова
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 164/1457/16-к
провадження № 51-8008 км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Руденко О.П.,
захисника Бакаєвича А.В.,
представника потерпілого Кушнірчук О.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Бакаєвича Анатолія Вікторовича на вирок Маневицького районного суду Волинської області від 10 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 24 травня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015030000000339, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Карасин Маневицького району Волинської області, с. Заріччя Маневицького району Волинської області, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Маневицького районного суду Волинської області від 10 листопада 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Вирішено цивільні позови, а також питання про речові докази та процесуальні витрати у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 24 травня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він, 16 серпня 2015 року о 23 годині 00 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки "Форд - Транзит", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись автодорогою "Красноволя - Колки" в напрямку с. Красноволя Маневицького району, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, перед початком обгону не переконався в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він виїжджає, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, в момент виникнення небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із зустрічним мотоциклом марки "Іж - Юпітер" д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 У результаті дорожньо- транспортної пригоди ОСОБА_2 та пасажир мотоцикла ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження від яких загинули на місці пригоди. Порушення водієм ОСОБА_1 п.п.2.3б),12.3, 14.2в) ПДР перебувають у прямому причинному зв`язку із наслідками ДТП.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Бакаєвич А.В. просить скасувати рішення місцевого та апеляційного судів щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування своїх доводів вказує на недопустимість доказів покладених в основу обвинувального вироку, а саме: протоколу огляду місця події, протоколу слідчого експерименту та, як наслідок, висновків експертиз проведених на підставі згаданих протоколів. Стверджує, що судові рішення не відповідають вимогам ст.370 КПК, через їх незаконність, необґрунтованість та невмотивованість, а ухвала апеляційного суду, крім того, вимогам ст. 419 КПК тому, що у ній не надано оцінки доводам апеляційної скарги і не зазначено підстав, з яких апеляційну скаргу сторони захисту визнано необґрунтованою.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу захисника надійшли заперечення від потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у яких вони стверджують про законність судових рішень щодо ОСОБА_1 і просять залишити касаційну скаргу без задоволення.
Захисник у суді касаційної інстанції вимоги касаційної скарги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Представник потерпілого Кушнірчук О.Є. заперечила проти задоволення скарги захисника.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги сторони захисту.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
При перевірці судових рішень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено.
Відповідно до вимог ч.3 ст.370, п.2 ч.3 ст.374 КПК України вказані висновки ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом відповідно до статті 94 зазначеного Кодексу. Зміст обставин і доказів докладно наведено у вироку.
Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі захисника. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають встановленим у судових засіданнях обставинам справи.
Як вбачається із вироку, вина ОСОБА_1 у вчиненому злочині повністю доведена дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема показаннями потерпілих, свідків; даними протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 17 серпня 2015 року в якому детально зафіксовано загальний вигляд місця ДТП; висновками експерта №229 від 09 вересня 2015 року відповідно до якого зіткнення транспортних засобів відбулось передніми частинами на лівій смузі руху; висновками експерта №88 від 25 квітня 2016 року, якими встановлено порушення ПДР водієм ОСОБА_1 та причинно-наслідковий зв`язок із наслідками ДТП; даними протоколу проведення слідчого експерименту від 16 березня 2016 року; висновком судово -трасологічної та судово - металознавчої експертизи №3190 від 16 жовтня 2015 року, судової автотехнічної експертизи технічного стану мотоцикла "ІЖ" №8281 від 23 грудня 2015 року, які підтверджують, що вогні фар в момент руйнування світились, їх руйнування відбулось в момент ДТП; висновками судово-медичних експертиз №70, №71 від 16 та 17 вересня 2015 року, які підтверджують причини смерті потерпілих.
Твердження захисника про те, що протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 є недопустимим доказом з тих підстав, що вказаний доказ був отриманий із його показань як свідка, є неприйнятними з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 87 КПК передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отримання доказів завжди обумовлено вчиненням стороною кримінального провадження цілеспрямованих дій з метою їх збирання.