Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
справа № 186/984/17
провадження № 61-13101св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Межівського районного нотаріального округу Філіпова Інна Петрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2017 року у складі судді Демиденко С. М. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року у складі суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Баранніка О. П.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 , державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Межівського районного нотаріального округу Філіпової І. П. про визнання іпотеки припиненою та зобов`язання провести державну реєстрацію припинення іншого речового права.
Позов мотивований тим, що 25 квітня 2013 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_3 договір позики на суму 77 000 грн, який згідно підпункту "а" пункту 2 є безпроцентним, та за яким остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 01 травня 2018 року. Згідно підпункту "г" пункту 2 договору повернення позики повинно підтверджуватися власноручною розпискою позикодавця.
Цього ж дня, між ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_2, з одного боку та ОСОБА_3, з іншого боку, на забезпечення договору позики було укладено договір іпотеки, предметом якого виступала належна позивачам на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 .
За сімейними обставинами позичальник ОСОБА_1 переїхала на постійне проживання до Російської Федерації, там уклала шлюб, влаштувалася там на постійне місце роботи. Маючи змогу одноразово повернути позику, у жовтні 2016 року в телефонному режимі дізналась у ОСОБА_3, рахунок на який йому необхідно перевести кошти. Після чого 04 жовтня 2016 року вона здійснила грошовий переказ на суму 199 000 російських рублів, що за офіційним курсом НБУ станом на 04 жовтня 2016 року складало 82 465 грн 60 коп. (199000 х 0,4144). Вказувала, що більший розмір суми нею переказувався для сплати послуг за припинення іпотеки. Підтвердженням погашення боргу за договором позики є приходний касовий ордер № 52416450 від 04 жовтня 2016 року, заява фізичної особи на переказ грошових коштів № 901350619 від 04 жовтня 2016 року, роздруківка з сайту банку про отримання цього переводу.
Після спливу місяця вона дізналась, що ОСОБА_3 не звернувся до нотаріуса та не припинив іпотеку, посилаючись на зміну курсу долара та необхідність повернення позики у значно більшому розмірі.
Позивачі звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Філіпової І. П., яка винесла рішення про відмову у державній реєстрації припинення обтяження речового права, заборони за № 797974 на нерухоме майно, при цьому надала письмові пояснення, що заборону зняти не має можливості, оскільки це можливо або за заявою іпотекодержателя, або за рішенням суду, та з наданих документів не вбачається безспірне погашення позики.
Посилаючись на викладене, позивачі просили суд визнати договір іпотеки від 25 квітня 2013 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Першотравенського нотаріального округу Мініною С. Я., зареєстрованим в реєстрі за № 703 - припиненим; зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Філіпову І. П. виключити з Державного реєстру іпотек запис № 799308 про обтяження іпотекою, виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 797974 про заборону на нерухоме майно: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2017 року позов задоволено частково. Визнано іпотеку, за договором іпотеки від 25 квітня 2013 року, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, посвідченим приватним нотаріусом Першотравенського нотаріального округу Мініною С. Я., зареєстрованим в реєстрі за № 703 - припиненою. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_3, як кредитор за договором позики прийняв грошовий безготівковий переказ від 04 жовтня 2016 року від боржника за договором позики - ОСОБА_1, яка виконуючи зобов`язання за договором позики діяла у відповідності до підпункту "в" пункту 2 договору позики, а тому, забезпечене іпотекою зобов`язання за договором позики виконано в повному обсязі, в такому разі зобов`язання за договором іпотеки, яке є похідним від договору позики, також припиняється.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що юридичним наслідком належного виконання зобов`язання відповідно до статей 598, 599 ЦК України є припинення зобов`язання. Таким чином, з моменту виконання боржником зобов`язань й прийняття їх кредитором, припиняється існування прав і обов`язків сторін, що складають зміст конкретного зобов`язального правовідношення. Відповідно до пункту 4.3. договору іпотеки від 25 квітня 2013 року, право іпотеки припиняється виконанням іпотекодавцями забезпечених іпотекою зобов`язань. Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позов є передчасним у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 свого обов`язку в отриманні розписки та ненаданням належних копій документів, що встановлюють особу у зв`язку з їх зміною. Позивачі за місцем виконання зобов`язання свого обов`язку не виконали, тому на час ухвалення рішень суду борг вважається таким, що не повернутий. Таким чином висновки суду про те, що основне зобов`язання за договором позики припинилось внаслідок переказу грошовий коштів, не врахувавши підпункт "г" пункту 2 договору позики є невірним. Також, суди не прийняли до уваги та не надали правової оцінки рішенню про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 30 травня 2017 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.