Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
справа № 490/3036/16-ц
провадження № 61-17325св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Енергобанк"
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - ОСОБА_5 , який діє як законний представник малолітньої ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Брайка Станіслава Анатолійовича на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2016 року в складі судді Подзігун Г. В. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 29 березня 2017 року в складі колегії суддів: Бондаренко Т. З., Крамарено Т. В., Темнікової В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" (далі - ПАТ "Енергобанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 10 квітня 2008 року між ПАТ "Енергобанк" та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 278 000 грн на строк з 10 квітня 2008 року до 05 квітня 2038 року під 14 % річних.
Кредитні зобов`язання були забезпечені іпотечним договором, укладеним 10 квітня 2008 року між банком та відповідачами, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Позичальник не виконав належним чином кредитні зобов`язання, тому станом на 14 березня 2016 року виникла заборгованість перед кредитором у розмірі 391 318,78 грн.
На підставі викладеного ПАТ "Енергобанк" просив звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, для задоволення вимог банку до ОСОБА_1 за кредитним договором від 10 квітня 2008 року на суму 391 318,78 грн, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ "Енергобанк" за ціною, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у судовому порядку визнанню підлягає лише таке право власності, яке вже наявне у позивача, однак не визнане або оспорене з боку відповідача.
Банк не надав жодних доказів того, що після вчинення виконавчого напису нотаріусом позивачем на підставі іпотечного договору та виконавчого напису було зареєстровано право власності на предмет іпотеки. Банк не навів доказів того, що у нього виникло право власності на спірне майно. Передбачені статтею 392 ЦК України підстави для визнання у судовому порядку права власності відсутні.
Крім того, у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю його вимог, тому відсутні підстави для застосування наслідків пропуску позовної давності.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 29 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені передати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" Брайко С. А., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позичальник порушив умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором, тому позивач відповідно до умов іпотечного договору та Закону України "Про іпотеку" має право на набуття права власності на предмет іпотеки на підставі рішення суду. Вказане право також передбачене умовами іпотечного договору.
Суди безпідставно відмовили у задоволенні позову, позбавивши позичальника та іпотекодавців відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.
Доводи інших учасників справи
У липні 2017 року ОСОБА_2 подав до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що суди дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволенні позову, оскільки визнання права власності за іпотекодержателем на підставі рішення суду законом не передбачено.
Крім того, позивач пропустив строк позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 червня 2017 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
08 травня 2018 справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі № 490/3036/16-ц (провадження № 61-17325св18) призначено повторний автоматичний розподіл.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 10 квітня 2008 року між ПАТ "Енергобанк" та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 278 000 грн на строк з 10 квітня 2008 року до 05 квітня 2038 року зі сплатою 14 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (іпотекодавці) укладено іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 .
Предмет іпотеки належить іпотекодавцям на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06 березня 2008 року.
Вартість предмета іпотеки станом на день укладення Іпотечного договору склала 372 261 грн.
Згідно з пунктами 3.2, 3.3 іпотечного договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов`язання в цілому або в частині, а також у інших випадках, передбачених іпотечним чи кредитним договорами або законодавством, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, передбаченому договором та чинним законодавством. Іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги, передбачені кредитним договором, у повному обсязі.
Пунктом 4.1 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов`язань вони не будуть виконані (виконані неналежним чином).
Звернення стягнення за Іпотечним договором здійснюється на підставі цього договору, виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду (пункт 4.2 іпотечного договору).