Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
справа № 757/47574/16-ц
провадження № 61-41269св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Генеральна прокуратура України,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану адвокатом Смізюк Оксаною Олегівною, на постанову Апеляційного суду міста Києва від 07 червня 2018 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г.,
Кирилюк Г. М., Лапчевської О. Ф.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, треті особи: ОСОБА_2,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4, про визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що з квітня 2010 року ОСОБА_1 обіймав посаду заступника прокурора Печерського району міста Києва. В період з травня 2012 року по липень 2014 року обіймав посаду першого заступника прокурора Печерського району міста Києва. В подальшому, в липні 2014 року, переведений на посаду прокурора Приморського району міста Одеси. Наказом Генерального прокурора України № 210к від 23 березня 2015 року, позивача звільнено з посади прокурора Приморського району міста Одеси у зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України. Відповідно до вказаного наказу, підставою до звільнення позивача стала довідка про результати вивчення особової справи від 11 березня 2015 року та заява позивача. Жодної заяви, в якій би позивач надав згоду на своє звільнення, позивачем не надавалось. В довідці про вивчення особової справи щодо застосування заборон, визначених Законом України "Про очищення влади" від 11 березня 2015 року зазначено (пряма цитата): Водночас, ОСОБА_1 у період з 21 листопада 2013 року
по 22 лютого 2014 року обіймав посаду, віднесену до категорії заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, передбачену пунктом 4 частиною другою статті 3 Закону України "Про очищення влади" та не був звільнений з неї за власним бажанням, а тому до нього застосовується заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону". У вказаній довідці зазначено ім`я позивача, прізвище та місце роботи, а також інформація, яка має явно негативний та наклепницький характер в частині неможливості проходження позивачем державної служби.
Про існування зазначеної довідки позивачу стало відомо 30 вересня
2016 року.
На думку позивача, він не відповідає жодному критерію визначеним законом України "Про очищення влади", відтак заборони, передбачені цим Законом не можуть бути застосовані до нього. Зазначена інформація та копія довідки про вивчення особової справи щодо застосування заборон, визначених Законом України "Про очищення влади" від 11 березня 2015 року розповсюджена Генеральної прокуратурою України листом № 11-22909-16 від 25 лютого
2016 року на ім`я адвоката ОСОБА_5 та листом № 11-22909-16 від 25 лютого 2016 року на ім`я народного депутата України ОСОБА_6
Інформація розповсюджена відповідачем принижує честь та гідність позивача, може зашкодити діловій репутації, позбавити права на вільний вибір та ряд занять в межах державної служби, оскільки містить не оціночні судження, а твердження про вчинення позивачем протиправних дій (зайняття посади, зазначеної в переліку положень Закону України "Про очищення влади). Інформація, яка була розповсюджена, в частині поширення дії положень Закону України "Про очищення влади", не відповідає дійсності, тобто є недостовірною, порушує немайнові права позивача, і як наслідок, підлягає спростуванню.
ОСОБА_1 просив визнати недостовірною інформацію, поширену Генеральною прокуратурою України у довідці про вивчення особової справи щодо застосування заборон, визначених Законом України "Про очищення влади", а саме - передбачених пунктом 4 частини другої статті 3 Закону України "Про очищення влади" відносно ОСОБА_1, зобов`язати Генеральну прокуратуру України скласти нову редакцію довідки про вивчення особової справи щодо застосування заборон, визначених Законом України "Про очищення влади" щодо незастосування до позивача заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади".
У червні 2017 року ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги та просив визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, викладену Генеральною прокуратурою України у листі від 25 лютого 2016 року за № 11-22909-16 на ім`я адвоката ОСОБА_5, а також у листі від 25 лютого 2016 року за № 11-22909-16 на ім`я Народного депутата України ОСОБА_6, а саме: " ОСОБА_1 у період з 21 листопада
2013 року по 22 лютого 2014 року обіймав посаду першого заступника керівника прокурора Печерського району міста Києва та не був звільнений з неї за власним бажанням, тобто до нього застосовується заборона, передбачена частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади" на основі критерію, визначеного пунктом 4 частини другої статті 3 цього Закону", зобов`язати Генеральну прокуратуру України повідомити адвоката ОСОБА_5 та Народного депутата України ОСОБА_6 про ухвалене у справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання недостовірною інформації, рішення суду упродовж 20 днів з дня набрання рішення законної сили.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 серпня 2017 року, з урахуванням ухвали печерського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено.
Визнано недостовірною, такою що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, інформацію, викладену Генеральною прокуратурою України в листі від 25 лютого 2016 року за № 11-22909-16 на ім`я адвоката ОСОБА_5, а також у листі від 25 лютого 2016 року за № 11-22909-16 на ім`я Народного депутата України ОСОБА_6, а саме:
" ОСОБА_1 у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року обіймав посаду першого заступника керівника прокурора Печерського району міста Києва та не був звільнений з неї за власним бажанням, тобто до нього застосовується заборона, передбачена частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади" на основі критерію, визначеного пунктом 4 частини другої статті 3 цього Закону".
З метою спростування недостовірної інформації, зобов`язано Генеральну прокуратуру України повідомити адвоката ОСОБА_5 та Народного депутата України ОСОБА_6 про ухвалене у справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання недостовірною інформації, рішення суду упродовж 20 днів з дня набрання рішення законної сили.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що поширена стосовно позивача інформація є негативною, не відповідає дійсності, порушує його немайнові права та підлягає спростуванню.
Постановою апеляційного суду міста Києва від 07 червня 2018 року апеляційну скаргу представника Генеральної прокуратури України - Хорольського С. В. задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неправдивості інформації про проходження ним публічної служби в органах прокуратури на посаді, на яку поширюється дія Закону України "Про очищення влади". Відомості, зазначені у довідці, позивачем не оспорювались. Інформація надана відповідачем адвокату та Народному депутату України, не є негативною та не містить будь-яких конкретних звинувачень про вчинення позивачем протиправних дій.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
24 липня 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Смізюк О. О. через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Апеляційного суду міста Києва від 07 червня 2018 року та залишити в силі рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 серпня 2017 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом проігноровано наявність усіх обставин, які є юридичним складом правопорушення для задоволення позову при розгляді справи щодо захисту честі, гідності та ділової репутації та необґрунтовано відмовлено у задоволенні позову.
Дії Генеральної прокуратури України містять усі необхідні ознаки правопорушення щодо поширення недостовірної інформації.
Суд не надав належної оцінки висновкам експертів.
Інформація розповсюджена відповідачем принижує честь та гідність позивача, може зашкодити ділові репутації, позбавити права на вільний вибір та рід занять в межах державної служби, оскільки містить не оціночні судження, а твердження про вчинення позивачем протиправних дій.
Віднесення позивача до вказаної категорії осіб, та поширення такої недостовірної інформації, що він начебто підпадає під такий перелік, безумовно порушило особисті немайнові права на повагу до гідності, честі та ділової репутації позивача, дискредитувало його в очах невизначеного кола осіб.
Доводи інших учасників справи:
31 серпня 2018 року генеральна прокуратура України через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Смізюк О. О.залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду міста Києва від 07 червня
2018 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2018 року поновлено представнику ОСОБА_1 ? Смізюк О. О. строк на касаційне оскарження постанови Апеляційного суду міста Києва від 07 червня 2018 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Печерського районного суду міста Києва.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ: