Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
справа № 670/756/16-ц
провадження № 61-43130св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2018 року у складі судді Волкової О. М. та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 23 липня 2018 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В.,
Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя і розподіл спільного майна.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 08 квітня 1986 року був зареєстрований шлюб із ОСОБА_2 За час перебування у шлюбі сторони набули у власність квартиру АДРЕСА_1, дачний будинок з гаражем та сараєм в дачному масиві "Видрові доли", гараж в гаражному масиві по АДРЕСА_3, та автомобіль "Москвич".
17 вересня 2004 року ОСОБА_1 свою частку у квартирі та гараж подарував дочці, а дачний будинок разом з дружиною вони продали за 5 000,00 доларів США. Автомобіль "Москвич" він передав сину доньки відповідачки від першого шлюбу.
11 липня 2013 року разом із відповідачем згідно з договором купівлі-продажу, який оформлено на ОСОБА_2 було придбано житловий будинок по АДРЕСА_2, що розміщений на земельній ділянці 0,2500 га, та при укладенні вказаного договору позивач дав свою згоду на придбання спільного майна. З моменту придбання будинку разом з дружиною він поселився в ньому і вони стали вести спільне господарство. Однак, на початку літа 2016 року подружні стосунки між ними погіршились, а тому позивач змушений був переїхати проживати до своєї племінниці в село Пархомівці Хмельницького району. Домовленості із відповідачкою про виділ на його користь 1/2 частки у спільному майні досягти не вдалося.
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання особистою власністю майна, набутого за час окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовано тим, що за період шлюбу з ОСОБА_1 було нажито майно, в тому числі гараж та квартира, які вони подарували своїй дочці, автомобіль марки ИЖ 412 та дачний будинок. Згодом відносини між ними погіршились, і у вересні 2004 року вони фактично припинили шлюбні стосунки.
ОСОБА_1 переїхав жити на дачу, а ОСОБА_2 погодилась на пропозицію дочки від першого шлюбу придбати їй будинок у селі Зіньків. У червні
2013 року за кошти ОСОБА_3 було придбано житловий будинок у АДРЕСА_2 . Восени 2013 року ОСОБА_1 приїхав до неї у село Зіньків, шляхом шантажу примусив прийняти його у придбаний нею будинок і вони стали спільно мешкати в ньому, однак, у липні 2016 року після чергового скандалу позивач зібрала свої речі і перейшла жити до дочки, де перебувала до вересня 2016 року. 22 червня 2015 року ОСОБА_1 надав доручення на продаж дачного будинку, за який отримав 5 000,00 доларів США, але, як їй стало відомо із його позовної заяви, 25 червня 2016 року була продана лише дачна земельна ділянка. Тому половина від цієї суми, а саме 2 500,00 доларів США, що в еквіваленті становить 54 088,50 грн, ОСОБА_1 зобов`язаний їй повернути. Житловий будинок по АДРЕСА_2 придбаний нею під час окремого проживання з ОСОБА_1, тому його слід визнати її особистою власністю.
Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистою власністю майна, набутого за час окремого проживання об`єднано з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та розподіл спільного майна
Під час розгляду справи ОСОБА_2 подала заяву про зменшення позовних вимог та просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь1/2 частини вартості проданої земельної ділянки (згідно з договором купівлі-продажу) у розмірі
12 636,00 грн.
ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив житловий будинок і земельну ділянку, які придбані у шлюбі із ОСОБА_2, визнати спільною сумісною власністю подружжя, та розділити житловий будинок по запропонованому експертом 1-ому варіанту, стягнувши на його користь із відповідача
ОСОБА_2 4 344,00 грн, як відступ від ідеальних часток вартості майна, та судові витрати, земельну ділянку залишити в спільному користуванні, в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя і розподіл спільного майна задоволено частково.
Визнано житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці розміром 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Розділено житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 виділивши в натурі:
- ОСОБА_1 - коридор 1 площею 3,5 кв.м, кімнату 2 площею 14,4 кв.м, кімнату 6 площею 17,1 кв.м, господарські споруди: літ. "Б" - сарай, літ. "В" - баня, літ. "Д" - вбиральня, 1/2 частину огорожі, 1/2 частину земельної ділянки;
- ОСОБА_2 - тамбур І площею 1,8 кв.м, кладова ІІ площею 3,5 кв.м, кухня
3 площею 11,8 кв.м, кімната 4 площею 8,7 кв.м, кімната 5 площею 7,9 кв.м, господарські будівлі: літ. "Б" - літня кухня, літ. "Г" - погріб, 1/2 частину огорожі, 1/2 частину земельної ділянки.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 344,00 грн грошової компенсації вартості домоволодіння.
Зобов`язано ОСОБА_2 закрити дверні прорізи між приміщеннями поз.1-3 та поз.1-2, поз.1-6 та поз.1-5.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 723,60 грн судових витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистою власністю майна, набутого за час окремого проживання задоволено частково.
Виділено ОСОБА_1 електричну болгарку, одну металеву бочку, стіл, покриття на підлогу, алюмінієвий бідон, одіяло, два металевих кутники, таганок газовий, всього на загальну суму 1 500,00 грн, а також автомобіль марки ИЖ 412 ИЭ, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1986 року випуску.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_2 відмовлено.
Задовольняючи частково первісний позов шляхом здійснення розподілу спірного житлового будинку з господарським будівлями відповідно до першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи № 08/17 від 14 червня 2017 року, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний варіант розподілу є найбільш наближеним до рівності часток сторін, враховує права та інтереси сторін та відповідає існуючому фактичному порядку користування цим будинком.
Додатковим рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 02 квітня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави
1 375,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 551,20 грн понесених судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 2 650,22 грн.
Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 23 липня 2018 року, з урахуванням ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 27 липня 2018 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2018 року в частині виділення в натурі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частини земельної ділянки скасовано.
Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації вартості домоволодіння змінено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 441,64 грн компенсації різниці у вартості часток.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про виділення в натурі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частини земельної ділянки, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 не ставив питання про поділ земельної ділянки.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині компенсації різниці вартості часток, апеляційний суд виходив із вартості спірного майна та, відповідно до відсоткового співвідношення виділеного майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
22 серпня 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2018 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 щодо розподілу житлового будинку з надвірними будівлями в натурі, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 23 липня 2018 року в цій частині щодо залишення рішення суду першої інстанції без змін, та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог про поділ нерухомого майна в натурі, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням в цій частині судами норм матеріального та порушенням в цій частині норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що будівельно-технічна експертиза
від 14 червня 2017 року № 08/17 проведена не повно, без врахування всіх обставин справи. Експертом не вказано реальні витрати та наявність дозволів відповідних органів про можливість перебудови будинку, можливості дотримання при цьому діючих Державних будівельних норм. Судами не враховано, що сторони є особами пенсійного віку, які крім пенсії, не мають інших джерел доходу, а тому не мають засобів для переобладнання виділених частин будинку, тобто рішення не можливо виконати реально.
Доводи інших учасників справи:
22 жовтня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Віньковецького районного суду Хмельницької області.
Зупинено виконання рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2018 року та постанови апеляційного суду Хмельницької області від 23 липня 2018 року в частині задоволених позовних вимог
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл житлового будинку АДРЕСА_2 до закінчення касаційного провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ: