1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


06 червня 2019 року

м. Київ


справа № 381/1040/15-ц

провадження № 61-16003св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,


учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит",


провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 19 травня 2016 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Суханової Є. М.,


ВСТАНОВИВ:


ОПИСОВА ЧАСТИНА


Короткий зміст заяви


У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2011 року.


Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що у нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, сума стягнення кредитної заборгованості для нього є досить значною, оскільки його заробітна плата становить 1 600 грн на місяць. Родичів чи близьких знайомих, які б могли йому допомогти погасити кредит у нього немає. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив розстрочити виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2011 року у справі № 2-2280/2011 про стягнення з нього на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") заборгованості за кредитним договором від 18 червня 2007 року 3 03-562/07-Ак в розмірі 58 586,57 грн терміном на 36 місяців.


Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій


Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 червня 2015 року, заяву ОСОБА_1 задоволено. Розстрочено виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором на загальну суму 58 586,57 грн строком на 36 місяців з моменту набрання законної сили ухвали суду.


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 листопада 2015 року касаційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено частково. Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 червня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.


Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2016 року у складі судді Чернишової Є. Ю. заяву ОСОБА_1 задоволено. Розстрочено виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором на загальну суму 58 586,57 грн строком на 36 місяців з моменту набрання законної сили ухвали суду.


Постановляючи ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції врахував матеріальне становище заявника, перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, значну суму боргу, відсутність у нього майна, на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення боргу, у зв`язку з чим дійшов висновку, що наведені ОСОБА_1 доводи утруднення виконання рішення є обґрунтованими та доведеними.


Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 травня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено. Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2016 року скасовано та постановлено нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви.


Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що обставини, на які послався ОСОБА_1 у заяві, не носять характеру особливих та виняткових, які можуть бути підставою для розстрочки виконання рішення суду відповідно до приписів статті 373 ЦПК України в редакції, чинній на час звернення до суду із заявою.


Короткий зміст вимог касаційної скарги


У червні 2016 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 19 травня 2016 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і залишити в силі ухвалу місцевого суду.


Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу


Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не застосовано статтю 373 ЦПК України та статтю 36 Закону України "Про судовий збір". У матеріалах справи достатньо доказів, які доводять існування обставин, що значно утруднюють виконання рішення суду від 20 січня 2011 року. Його матеріальне становище викликане, зокрема військовими діями на сході України і носять характер виняткових та особливих.


Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано


Рух справи в суді касаційної інстанції.


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2016 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Фастівського міськрайонного суду Київської області.


Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.


16 квітня 2018 року справу № 381/1040/15-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.


МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА


Позиція Верховного Суду


Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).


Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором від 18 червня 2007 року № 03-562/07-Ак на загальну суму 58 586, 57 грн.


12 вересня 2011 року державним виконавцем ВДВС Фастівського МРУЮ Ільїним О. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 28911346 та постанову про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження.


................
Перейти до повного тексту