Постанова
Іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 161/19658/18
провадження № 61-4620св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Луцького Міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2018 року у складі судді Присяжнюк Л. М. та постанову Волинського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року у складі колегії суддів Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") про захист прав споживачів, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Луцького Міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2018 року відкрито провадження у справі.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, ПАТ "Українська залізниця" звернулось до суду з апеляційною скаргою з підстав недотримання правил підсудності.
Постановою Волинського апеляційного суду від 07 лютого 2019 рокуапеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" залишено без задоволення, ухвалу Луцького Міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2018 року - без змін.
Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що суд першої інстанції постановив законну і обґрунтовану ухвалу. При цьому зазначив, що спірні правовідносини хоч і виникли з договору перевезення, проте в позовній заяві зазначено, що перевізником було надано неякісні послуги, у зв`язку з чим було порушено право позивача, як споживача, тому суд першої інстанції відкрив провадження у справі без порушення правил підсудності, а саме на підставі частини п`ятої статті 28 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року, ПАТ "Українська залізниця" просить скасувати оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції відкрив провадження у справі з недотриманням правил підсудності, а апеляційний суд вказані недоліки не усунув. Суди не звернули уваги на те, що спір виник із договору перевезення, а такі спори на підставі частини четвертої статті 30 ЦПК України, мають пред`являтися за правилами виключної підсудності - за місцезнаходженням перевізника. У разі конкуренції правил підсудності, відповідно до частини шістнадцятої статті 28 ЦПК України, мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та надано строк для надання відзиву.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року справу № 161/19658/18 за позовом ОСОБА_1 ПАТ "Українська залізниця" про захист прав споживачів, відшкодування збитків та моральної шкоди призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Частинами першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.