Постанова
Іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 756/1774/18-ц
провадження № 61-4309св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Контрактстрой",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Головачова Я. В.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 6 600 691,48 грн безпідставно набутих грошових коштів, зокрема 4 183 070,85 грн - безпідставно набуті кошти, 2 417 620,63 грн - проценти за користування чужими грошовими коштами.
Позов обґрунтовано тим, що 04 вересня 2014 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Контрактстрой" в особі директора ОСОБА_2 укладено договір № 01 про надання поворотної фінансової допомоги, згідно із яким товариство отримало 150 000,00 доларів США, які зобов`язалось повернути до 31 грудня 2014 року. Кошти передано безпосередньо директору товариства.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 06 березня 2017 року у справі № 757/42123/15-ц задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ "Контрактстрой" про стягнення боргу у розмірі 3 462 213,75 грн за договором № 01 від 04 вересня 2014 року про надання поворотної фінансової допомоги, пені за прострочення оплати у розмірі 1 517 872,45 грн, три проценти річних у розмірі 87 930,74 грн.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що отримані кошти директором товариства в касу чи на рахунок не внесено, тому ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом, в якому, посилаючись на статті 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просить стягнути вказані кошти у гривневому еквіваленті з директора товариства ОСОБА_2 як безпідставно отримані. Також позивач просить стягнути з відповідача і проценти за користування цими грошовими коштами.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року провадження у справі закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що є рішення Апеляційного суду міста Києва від 06 березня 2017 року у справі № 757/42123/15-ц, яким вимоги позивача вже вирішено, тому на підстави пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України провадження у цій справі підлягає закриттю.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року ухвалу скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі не погодився, вказавши, що закриттю підлягає провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, проте позов у цій справі подано до іншого відповідача та з інших підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року скасувати, ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
06 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі зазначено, що скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, апеляційний суд не врахував практику Європейського суду з прав людини щодо розмежування понять "юридичний спір" і "спір про право", що спір має розглядатися не суто технічно, оскільки йому необхідно надати сутнісного, а не формального значення. Предметом позову у цій справі та справі № 757/42123/15-ц є стягнення суми поворотної допомоги за договором № 01 від 04 вересня 2014 року про надання поворотної фінансової допомоги, яка вже стягнута на користь ОСОБА_1 з ТОВ "Контрактстрой", тобто права позивача вже поновлено судовим рішенням в іншій справі, тому провадження у справі № 756/1774/18 підлягає закриттю.
Відзивів на касаційну скаргу до суду не надходило.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.