ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 639/9339/16-ц
провадження № 61-513св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану її представником ОСОБА_3, на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 липня 2017 року, ухвалене у складі судді Єрмоленко В. Б., та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Кружиліної О. І., Кіся П. В., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором про завдаток.
В обґрунтування позову посилався на те, що за договором про завдаток від 21 квітня 2016 року відповідач отримала 60 000 доларів США та зобов`язалася забезпечити укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 3 вказаного договору у випадку безпідставної відмови від виконання своїх зобов`язань до 31 жовтня 2016 року, ОСОБА_2 повинна повернути подвійну суму передоплати.
Вказував, що ОСОБА_4 не уклала із ним договір купівлі-продажу, від зустрічей ухиляється, суму боргу у подвійному розмірі не повернула, що є підставою для стягнення з ОСОБА_4 на його користь суми боргу за договором завдатку у розмірі 120 000 доларів США.
У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору про завдаток таким, що не укладався.
В обґрунтування зустрічного позову вказувала, що договір про завдаток нотаріально не посвідчений, тому не породжує для сторін прав та обов`язків.
Зазначила, що сторони понад 18 років були партнерами по бізнесу і весною 2016 року у зв`язку із необхідністю проведення ремонту у належній їй квартирі АДРЕСА_1, в якій здійснювалася підприємницька діяльність сторін, вона надала ОСОБА_1 чотири аркуші паперу з її підписами.
У травні 2016 року між ними виник конфлікт і у подальшому з`явились різні договори та протоколи товариств, у яких вони були засновниками, з її підписами, серед яких і договір про завдаток.
Вважала, що наданий ОСОБА_1 договір є підробленим та таким, що за своєю правовою природою не є договором завдатку, а попереднім договором; будь-яких грошей за цим договором вона не отримувала.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором про завдаток від 21 квітня 2016 року в розмірі 60 000 доларів США, що еквівалентно 1 561 380 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні іншої частини первісного позову та у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Частково задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу квартири, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, сторонами не укладено, тому передана позивачем відповідачу грошова сума у розмірі 60 000 доларів США є авансом, який підлягає поверненню позивачу за первісним позовом.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Розумної О. О. відхилено, рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 липня 2017 року залишено без змін з посиланням на відповідність його висновків обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2017 року представник ОСОБА_2 - адвокат Розумна О. О. подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 . про призначення у справі комплексної судової технічної та почеркознавчої експертизи договору про завдаток, у зв`язку з чим порушили право ОСОБА_2 на справедливий та неупереджений судовий розгляд і позбавили можливості довести обставини, на які вона посилається.
Зазначила, що апеляційним судом Харківської області не враховано висновок судово-почеркознавчої експертизи № 5567/17446 від 25 вересня 2017 року, проведеної в рамках кримінального провадження № 12016220480005353, згідно якого підпис у договорі про завдаток від 21 квітня 2016 року, розташований у рядку "Завдаткодержатель", виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.
Вказувала, що у ОСОБА_1 є два оригінали договору про завдаток від 21 квітня 2016 року, що суперечить змісту цього договору, і експертні дослідження за зверненнями представника ОСОБА_1 . проведенні за різними примірниками договорів про завдаток, на що суди уваги не звернули. Договір, укладений сторонами не є договором завдатку, є неукладеним та не породжує для сторін будь-які права та обов`язки.
Позиції інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу від ОСОБА_1 до Верховного Суду не надходило.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та ухвалою цього ж суду від 7 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами встановлено, що 21 квітня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди, що для забезпечення укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 передбачена 100% передоплата у розмірі 60 000 доларів США, що за курсом обміну на день укладення договору становить 1 500 000 грн, яка має статус завдатку. Зазначена сума отримана ОСОБА_2 до підписання договору.
З висновку експертного дослідження Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 2 від 5 грудня 2016 року суди встановили, що підпис і рукописний запис "ОСОБА_2" у договорі завдатку від 21 квітня 2016 року у графі "Заставодержатель" виконаний ОСОБА_2
Судами встановлено, що відповідно до висновку експертного технічного дослідження документів від 28 лютого 2017 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса встановити послідовність виконання друкованих текстів та підписів від імені ОСОБА_2 і рукописних записів " ОСОБА_2" у наданих на дослідження документах, у тому числі у договорі про завдаток від 21 квітня 2016 року щодо отримання ОСОБА_2 60 000 доларів США у якості завдатку за квартиру АДРЕСА_1, не виявляється можливим.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За вимогами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредитові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом (статтею 570 ЦК України).
Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.