Постанова
Іменем України
03 червня 2019 року
м. Київ
справа № 303/6718/17
провадження № 61-3974св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовами - ОСОБА_2,
третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 лютого 2018 року у складі судді: Довжанин В. М. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 31 січня 2019 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Джуга С. Д., Куштан Б. П.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні дитини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 червня 2013 року зареєстровано шлюб з ОСОБА_2 і у сторін народилася дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 22 листопада 2016 року шлюб між сторонами розірвано.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 стала проживати разом із відповідачем, у свою чергу сторони досягнули згоди про можливість участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою - відповідно до спільної домовленості донька ОСОБА_3 проводила час з ОСОБА_1 три-чотири рази на тиждень, крім того позивач влаштував її навчання у Центрі розвитку дитини "Азбука".
Згодом відповідач ОСОБА_2 почала без пояснень безпідставно відмовляти батькові дитини у побаченнях із донькою, що також мало наслідком пропуск останньою занять у центрі "Азбука".
Позивач вважав, що поведінка матері дитини ОСОБА_2 порушує принцип рівності прав батьків щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, позасудові спроби врегулювати питання щодо його участі у спілкуванні з донькою не принесли бажаного результату, а тому батько дитини звернувся з позовом до суду
ОСОБА_1 , з урахуванням збільшення позовних вимог просив визначити йому наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною:
побачення кожний понеділок та середу з 17 по 19 годину для відвідування донькою Центру розвитку дитини "Азбука";
особисті побачення кожну першу та третю суботу, кожну другу та четверту неділю місяця з 09 години по 21 годину за місцем проживання позивача ОСОБА_1 без участі матері і її рідних;
спільний відпочинок з донькою ОСОБА_3 упродовж чотирьох тижнів кожного кварталу;
побачення та спілкування позивача з донькою щорічно 02 та 25 жовтня, а також 04 травня - відповідно дні народження позивача та його батьків;
спільне святкування з донькою Нового року, Різдва та Пасхи рік через рік;
необмежене спілкування з донькою за допомогою телефонного, поштового, електронного та інших видів зв`язку.
При цьому у разі, якщо святкові дні припадають на день побачення батька з донькою, або цей день передує дню побачення, або є наступним після нього, то такі дні донька проводить з батьком; у день побачення батька з донькою він має право забирати дитину з дому/садка особисто; у разі, коли побачення з дитиною триватиме цілий день, батько має право забирати доньку ввечері напередодні такого дня та повернути дитину наступного дня після побачення, щоб дитина могла ночувати за місцем проживання батька.
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визначення місця проживання дитини.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 перебувала з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі, у якому народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки сімейне життя не склалося, заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 22 листопада 2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, при цьому цим судовим рішенням місце проживання дитини ОСОБА_3 визначено не було.
Після розірвання шлюбу дитина постійно проживала з матір`ю та її батьками за адресою АДРЕСА_1 та перебувала на її утриманні. Відповідач за зустрічним позовом ухилявся від виконання батьківських обов`язків, у зв`язку з чим мати дитини ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки, який судом було задоволено.
ОСОБА_2 вважала, що оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення його способу у спілкуванні з дитиною, то на цей час виникає необхідність у визначенні місця проживання дитини з матір`ю. Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 не має належних умов для проживання разом з донькою, оскільки проживає в однокімнатній квартирі, яку винаймає, разом з іншою жінкою та її дитиною, і проживання їх спільної дитини з ОСОБА_1 негативно вплине на розвиток дитини.
ОСОБА_2 просила визначити місце проживання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишивши її на утриманні та вихованні матері ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 05 січня 2018 року первісний та зустрічні позови об`єднані в одне провадження.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 31 січня 2019 року, первісний позов задоволено частково, зустрічний позов задоволено повністю.
Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою АДРЕСА_1 .
Визначено для ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця АДРЕСА_2 наступний спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши наступний порядок особистих побачень, у тому числі за місцем проживання ОСОБА_1, без участі матері та її рідних:
- щосереди з 17 до 20 години;
- першої та третьої суботи місяця з 15 до 20 години;
- другої та четвертої неділі місяця з 12 до 19 години;
- щорічно 4 травня, 2 та 25 жовтня у дні народження батька дитини та його батьків з 12 до 19 години;
- святкування Нового Року та Великодня з 12 до 19 години у парні роки, та Різдва Христова з 12 до 19 години у непарні роки;
- необмежене спілкування батька та дитини з використанням поштового, телефонного зв`язку, а також за допомогою мережі "Інтернет".
При цьому врахувати, що якщо дні побачень ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, припадають на дні народження матері дитини ОСОБА_2 чи її батьків, термін побачень переноситься на наступний день.
У задоволенні інших позовних вимог за первісним позовом відмовлено.
Судові витрати віднесено на рахунок сторін.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що запропонований органом опіки та піклування спосіб участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею не суперечить вимогам чинного законодавства, відповідає інтересам дитини. Суди зробили висновок, що запропонований позивачем за первісним позовом у заяві про збільшення позовних вимог спосіб спілкування з дитиною та її виховання, а саме - спільний відпочинок його та доньки ОСОБА_3 упродовж 4 (чотирьох) тижнів кожного кварталу за умови попереднього повідомлення матері не пізніше п`яти днів до початку такого відпочинку із правом позивача забрати доньку ввечері напередодні такого дня та повернути дитину наступного дня після побачення, щоб дитина могла ночувати за місцем проживання батька, недоцільним та таким, що не відповідатиме інтересам дитини, оскільки ОСОБА_1 проживає в однокімнатній квартирі, яку винаймає разом з іншою жінкою та її донькою, і проживання їх спільної дитини негативного може вплинути на розвиток дитини.
Суди визнали обґрунтованими вимоги ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, оскільки нею доведено, а відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 не заперечувалося, що дитину доцільно залишити на вихованні та проживанні разом з матір`ю, що забезпечить її фізичний, духовний і моральний розвиток, а також забезпечення необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.
При визначенні місця проживання ОСОБА_3 разом з матір`ю, суди врахували висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради №97/01-36 від 07 лютого 2018 року і вважали, що дитину доцільно залишити на вихованні та проживанні разом з матір`ю, що забезпечить її фізичний, духовний і моральний розвиток, а також забезпечення необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.
При відхиленні доводів апеляційної скарги про те, що зустрічний позов підлягає залишенню без розгляду, так як поданий ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_7, який підписаний ним та немає повноваження на ведення справи, апеляційний суд вказав, що на підтвердження своїх повноважень представником надано договір про надання правової допомоги та апеляційному суду надано ордер від 09 грудня 2017 року, тобто станом на 19 грудня 2017 року ОСОБА_7 мав повноваження на підписання від його довірителя зустрічного позову.
Аргументи учасників справи
У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 лютого 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 31 січня 2019 року. Посилаючись на неправильне застосуванням судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції: у частині відмови у задоволенні первісного позову скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, у частині вирішення зустрічного позову скасувати і залишити зустрічний позов без розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок органу опіки та піклування є недопустимим і недостатнім доказом, оскільки складений із порушенням порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дітей, затвердженого постановою КМ України від 24 вересня 2008 року № 866. Зазначає, що зустрічний позов підлягає залишенню без розгляду, оскільки поданий та підписаний адвокатом Біловар Б. Ю., який не має повноважень на ведення справи.