ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 906/81/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 (Грязнов В.В., Мельник О.В., Розізнана І.В.) та рішення Господарського суду Житомирської області від 25.01.2018 (Машевська О.П.) у справі №906/81/17
за позовом Фермерського господарства "Маяк-ПВВ" до 1) Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, 2) Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області, за участю Заступника прокурора Житомирської області про визнання укладеною додаткової угоди №1 від 09.02.2016, з урахуванням доповнень до договору № 26 від 16.03.2006
Історія справи
1. Фермерське господарство "Маяк-ПВВ" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Житомирської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - Відповідач-1) та Попільнянської районної державної адміністрації (далі - Відповідач-2) про визнання договору оренди земельної ділянки площею 31,0300 га, яка знаходиться на території Паволочської сільської ради Попільнянського району Житомирської області (за межами населеного пункту), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був зареєстрований Житомирською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 30.05.2006, поновленим (переукладеним) на новий строк на тих же умовах.
2. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що він своєчасно, до закінчення дії договору оренди землі від 16.03.2006, звернувся до Відповідача-1 з листом про поновлення договору, проте Відповідач-1 вимагав надати витяг з технічної документації для визначення орендної плати та, в подальшому, після надання Позивачем вказаних документів, Відповідач-1 відмовився від поновлення договору з тих підстав, що не є орендодавцем по договору. Зважаючи на те, що Позивач продовжував користуватися земельною ділянкою і після закінчення дії договору і Відповідач-1 не вимагав повернення земельної ділянки та сплачену за неї орендну плату, тому відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" Позивач звернувся до Відповідачів з клопотанням про укладення тристоронньої додаткової угоди про поновлення договору на тих самих умовах відповідно до частин 6-9 статті 33 Закону України "Про оренду землі", проте Відповідачами відмовлено в підписанні додаткової угоди з підстав закінчення дії договору оренди землі.
3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.03.2017, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.06.2017, позовні вимоги задоволено.
3.1. Суд визнав поновленим (переукладеним) на новий строк на тих же умовах, які були передбачені договором, договір №26 оренди земельної ділянки від 16.03.2016 площею 31,0300 га.
3.2. Відмовлено в задоволенні вимог до Відповідача-2.
4. Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 та рішення господарського суду Житомирської області від 23.03.2017 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.
5. Позивачем 15.11.2017 подано заяву про зміну предмету позову, в якій Позивач просив визнати поновленим договір оренди земельної ділянки № 26 від 16.03.2006 площею 31,0300 га, яка знаходиться на території Паволочської сільської ради Попільнянського району Житомирської області (за межами населеного пункту), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був зареєстрований Житомирською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 30.05.2006 за № 040621900289, на строк 10 років, на тих самих умовах (відповідно до проекту додаткової угоди № 1 від 09.02.2016).
6. Позивачем 05.01.2018 подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив визнати укладеною з Відповідачем-1 додаткову угоду № 1 від 09.02.2016, з урахуванням доповнень до додаткової угоди, до договору оренди землі №26 від 16.03.2006 в запропонованій редакції.
Короткий зміст оскаржуваного рішення, ухваленого судом першої інстанції
7. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.01.2018 позов задоволено частково.
7.1. Суд визнав укладеною між Позивачем та Відповідачем-1 додаткову угоду №1 від 09.02.2016, з урахуванням доповнень до додаткової угоди, до договору оренди землі №26 від 16.03.2006, який зареєстровано Житомирською регіональною філією Державного підприємства Центр ДЗК 30.05.2006 за №040621900289 у відповідній редакції.
7.2. Відмовлено у позові до Відповідача-2.
8. Рішення суду мотивовано тим, що, отримавши 30.06.2016 заяву Позивача від 22.06.2016 з проханням підписати з ним та Відповідачем-2 трьохсторонню додаткову угоду до договору оренди землі в запропонованій ним редакції, Відповідач-1 лише 18.07.2016 надав відповідь, повідомивши про неможливість укладення додаткової угоди до договору, що припинив свою дію, у зв`язку із закінченням строку його дії, оскільки це суперечитиме нормам чинного законодавства. Тим самим, отримавши ще 09.02.2016 лист Позивача про поновлення договору та проект додаткової угоди №1, Відповідач-1, всупереч вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", безпідставно ухилився від прийняття рішення про поновлення договору оренди землі та укладення додаткової угоди у строк до 30.05.2016.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
9. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 рішення Господарського суду Житомирської області від 25.01.2018 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача-2
10. Відповідач-1 подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить здійснювати розгляд касаційної скарги за його відсутності і скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій, а в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача-1, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
11. Суди попередніх інстанцій не врахували дискреційних повноважень Відповідача-1, як суб`єкта владних повноважень, а тому, оскільки на час звернення до суду з даним позовом не надано доказів прийняття відповідним органом рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки, вимоги Позивача про зобов`язання такого органу укласти договір оренди, задоволенню не підлягають.
Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу
12. Відповідач-1 під час дії договору безпідставно ухилився від прийняття рішення про поновлення договору оренди землі та не уклав з Позивачем відповідну додаткову угоду.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
13. Відповідач-2 та Прокурор відзив на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
14. За змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
15. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця з дня закінчення строку договору заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору).
15.1. При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема, у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.
15.2. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто, орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди, а орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.
16. Правову позицію щодо розрізнення цих підстав сформульовано Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, в постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 29.11.2018 у справах №920/752/17, №920/737/17, № 920/747/17, № 920/751/17, №920/746/17, №920/744/17, №920/748/17, № 920/749/17, від 16.01.2019 у справах №920/738/17, №920/743/17.