Постанова Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 181/74/16-к
провадження № 51-4573км18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Бущенка А.П., Стороженка С.О., за участю секретаря судового засідання Перепелиці Л.А., прокурора Пономарьової М.С., засудженого ОСОБА_1, захисників Шиманського Т.А., Руденка О.В. (у режимі відеоконференції),
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040480000406, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя Запорізької області, жителя АДРЕСА_1,
засудженого за ч. 4 ст. 187, п. п. 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК), та
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Долинка Гуляйпільського району Запорізької області, жителя АДРЕСА_2 ),
засудженого за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 396, ч.3 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2016 року засудженимпризначено покарання у виді позбавлення волі:
ОСОБА_1 :
- за ч. 4 ст. 187 КК - на строк 10 років із конфіскацією усього належного йому майна;
- за п. п. 6, 9 ч. 2 ст. 115 КК - на строк 13 років із конфіскацією усього належного йому майна;
- за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом приєднання частини невідбутого покарання за попереднім вироком Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 03 червня 2015 року остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавленні волі на строк 13 років 6 місяців із конфіскацією всього належного йому майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 20:00 02 грудня 2015 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_2 :
- за ч. 4 ст. 187 КК - на строк 9 років із конфіскацією усього належного йому майна;
- за ч. 1 ст. 396 КК - на строк 3 роки;
- за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом приєднання частини невідбутого покарання за попереднім вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2014 року остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавленні волі на строк 9 років 6 місяців із конфіскацією усього належного йому майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_2 зараховано у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 18:00 02 грудня 2015 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалоювід 16 листопада 2017 року залишив вирок без змін.
Водночас суд апеляційної інстанції на підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахував ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення кожного з 02 грудня 2015 року по 20 червня 2017 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 засуджені за те, що вони 27 листопада 2015 року близько 19:00, діючи за попередньою змовою з метою заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, прибули до домоволодіння ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_2 став відволікати увагу ОСОБА_4, який, почувши гавкіт собаки, вийшов на вулицю з двору, а ОСОБА_1 взяв із лавки молоток та вдарив ним ОСОБА_4 по голові. Коли потерпілий похилився вперед, ОСОБА_2 вдарив його ногою в груди, від чого ОСОБА_4 втратив свідомість. Після цього засуджені поклали непритомного потерпілого та молоток у ковдру та перенесли на подвір`я вказаного домоволодіння й заволоділи металобрухтом вагою 1190 кг, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 шкоди на суму 3558,10 грн.
ОСОБА_1 , виявивши, що потерпілий ОСОБА_4 опритомнів, вирішив вийти за межі попередньої домовленості з ОСОБА_2 щодо вчинення розбійного нападу та вбити ОСОБА_4 з корисливих мотивів і з метою приховання вчиненого ним та ОСОБА_2 розбійного нападу.
Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_1 умисно з силою завдав ОСОБА_4 молотком не менше трьох ударів у ділянку чола, а коли той упав - ще не менше семи ударів по голові та в область обличчя, заподіявши тяжких тілесних ушкоджень, від яких потерпілий помер на місці.
Після цього ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 спільно з ним сховати труп ОСОБА_4 , на що той погодився. Вони одягли ОСОБА_4 на голову поліетиленовий пакет з метою уникнути слідів крові, перевезли труп велосипедом до домоволодіння № 15 на тій же вулиці, де скинули в колодязь, після чого розвели багаття, в якому спалили молоток та куртку потерпілого ОСОБА_4 .
Крім того, 29 листопада 2015 року приблизно о 16:00 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прибули на автомобілі марки ВАЗ-21150 із причепом під керуванням ОСОБА_5 та пасажиром ОСОБА_6, які не усвідомлювали злочинних намірів та дій засуджених, до вищевказаного домоволодіння № 24 . Водій і пасажир залишились в автомобілі, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою, таємно, повторно викрали з території домоволодіння металобрухт вагою 700 кг, чим завдали потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 2903 грн. Викрадене завантажили у причіп та залишили місце злочину.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить вимогу про скасування судових рішень щодо нього на підставах порушення судом кримінального процесуального закону і невідповідності призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та його особі через суворість. Зазначає, що при призначенні йому покарання суд залишив поза увагою обставини, які його пом`якшують: щире каяття, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, незапланованість розбійного нападу та вбивства. Вказує, що судом не було забезпечено можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження за участю захисника. Звертає увагу на те, що апеляційним судом неправильно зараховано його попереднє ув`язнення у строк відбування покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК. Вважає за необхідне призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Щодо ОСОБА_2 судові рішення в касаційному порядку не оскаржено.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 підтримав свою касаційну скаргу.
Захисники Шиманський Т.А. та Руденко О.В. вважали, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Прокурор Пономарьова М.С. вважала, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, водночас висловила думку про необхідність скасування судових рішень на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме нероз`яснення засудженому ОСОБА_1 можливості та особливостей розгляду кримінально провадження судом присяжних.
Мотиви Суду
Відповідно до положень ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Частиною 2 ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, водночас він вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого.